Дякую за відгук, Дримчейсере!
Дуже приємно, що ви помітили оцю моральну "виделку" у творі. Дійсно, якщо підходити з позиції ідеї прогресу, то, безсумнівно, має рацію Зоя. І вона права в тому, що протестує проти засекречування даних.
Але якщо дивитися з позиції реальності, то правота за хлопцями - бо вони надто добре знайомі зі зворотним біком прогресу. І знають, у які форми він часом виливається, до того ж переважно під начебто гарними і справедливими гаслами.
Бо вони насправді (якщо ви не зауважили) не "охоронці". Не тупні з дубцями для підтримування ладу в супермаркеті. А фахові військові, які бачили чимало, і добре усвідомлюють наслідки подвійних стандартів, які існують в сучасному їм людстві. А військові якраз дуууже цінують життя в усіх його проявах. Бо надто добре знають, наскільки воно крихке.
Щодо "психлікарні" - дякую за зауваження. Мабуть, це моя недоробка, якщо ситуація не надто зрозуміло (через дедлайн і поквап). І варто виправити. Бо насправді все було зовсім не так. Зою просто трохи виставили в кумедному вигляді за допомогою легкого наркотика - з тою метою, щоб якщо вона почала згодом розповідати про "космічних жуків", то їй вже ніхто не повірив. Ніякої шкоди їй цей препарат не спричинив,його дія тимчасова і без наслідків, але під час його дії все виглядало так, ніби у неї нервовий зрив і галюцінації від перевтоми.Тому її й відправили зі станції. А згодом вона чудовенько знайде собі іншу роботу на тому ж Марсі. А з жучками хлопці просто потоваришували, без будь-якої дослідницької мети. Але коли вже товаришують вояки різних рас (бо жучки - оборонці свого "краю світу" теж напевне з категорії військових), то міжпланетної війни точно не станеться
А взагалі це оповідання планувалося як легенька пародія не тему космічних рейнджерів, інопланетних жуків і засекречування інформації. Тож не варто ставитися до всього так серйозно. Але, як то кажуть,у коожному жарті є доля жарту
Ще раз дякую! Успіху навзаєм!