Обсуждение рассказа 014 Таємниця відділу "Ґ"

Цікава назва і цікавий, своєрідний твір

О! Хтось, користуючись моєю відсутністю, зайняв вільну екологічну нішу і пише про лабораторію!
Подивимось...

Це була іронія в думках героїні? НДІ вузькоспеціалізовані. А вона - мікробіолог, а не фізик-ядерщик.

Автор полюбляє Владка? Так нагадало Галю з "Аргонавтів Всесвіту"

А от тут, Авторе, ви купились на штампи. Ніхто не зверта увагу на зовнішність дівчини (точніше, звертає, але не так ), якщо вона хороший фахівець. В лабораторіях зараз більше працює саме жінок.
Ось, для прикладу. Обидві - Олі


Що, сірі мишки?

О, ще й землячка! Тоді точно хтось із тих, що на фото
Ще один штамп - голлівудсько-детективний. Героїню без попередження кидають в таємний відділ, її ніхто не супроводжує й не зустрічає. І раптом, бац! Ану, мий посуд! Це по-кіношному, далеке від реалій. Навіть у нас
Конфлікт наявний - героїня хоче стати відомою, але відмовляється від того заради прибульця. Але фінал вийшов надто передбачуваним. Ще: а не могла героїня помилитися? Раптом вона вбила прибульця? Або наївно довірилась і допомогла потворі, яка мріє про знищення людства, вирватися на волю?
Героїня - мікробіолог. Повинна розуміти небезпеку чогось невідомого, що полишає стіни лабораторії.
Ще є трохи невичитанки - коми, русизми. Але то вже дрібниці.
Загалом, повідання миле й добре. Трохи логіку підчистити - і буде гуд.
Успіху на конкурсі!

Доброго времени суток, автор.
Ваш рассказ напомнил мне фантастику советского периода. Читалось легко, героиня мила и развязка по сути предсказуема. Хотя, прочитав о смерти существа, невольно подумала, жаль, что дамочка не злой гений, а просто «блондинка», что верит в доброе и вечное, которую поцелуи волнуют больше, чем эксперименты над чужим сознанием.
Удачи на конкурсе и не плохих оценок.

Романе Сліпокоєнко, дякую за відгук.
Доку, що ви?
Ваша ніша завжди вільна.

Владко? Хто це? Щось таке знайоме. Піду погуглю?



Умм, які гарні дівчата. Красунечки.
Це скоріше не автор купився на штампи, а героїня надто багато цим переймається). Автор не сумнівається, що у наших лабораторіях працюють найкращі дівчата у світі.
Дякую за відгук!
Треш-кінцівка напрошувалась, але це все-таки добрий конкурс. Тому автор не побоявся виглядати наївним і передбачуваним.

Наталия Это, спасибо за отзыв. Очень приятно, что не ругаете.

Украинская Зона 51 получилась
События разворачиваются гладко, но конфликт (а он внутренний - отпустить пришельца или нет) перестаёт таковым быть быстро, прочувствовать серьёзность и важность выбора просто не успеваешь. Как-то уж очень резко девушку выдернули в другое отделение - просто дали в руки новый пропуск и вперёд. Ни инструкций, ни наставлений. По сути, она и в новом отделе их не получила.
Довольно интересно, но не захватило, простите.

Удачи на конкурсе

Добрий ранок, авторе!
Я не випадково виділив резюме мого колеги, бо воно стисло і точно відображає "проколи" в сюжеті. Приєднуюсь також до думки, що мова твору не відповідає сучасності. Володимир Владко справді ассоціюється.
Тепер про своє бачення. Мені сподобалась фантідея і те, як вона розгорталась. Загибель НЛО, спасений прибулець, контакти у снах, підводна цивілізація, доставка свідомості у біологічній капсулі (це особливо сподобалось), хімічний склад, який запускає процес вивільненя свідомості. Якщо навіть Автор окремі частини ідеї перебрав з інших творів, все це разом особисто на мене справило враження.
Ще сподобалось (особисто мені) досить детальний перелік сучасного наукового обладнання. Ну яка серьозна наукова фантастика без цього обійдется?!
Хороша фантідея і сміливість у науковій фантастиці - вагомі аргументи! Тому моя оцінка буде досить непоганою.
Автору бажаю вдосконалювати майстерність і залишатись на бойовій тропі НФ.
А ще - вдалого конкурсу!

А мені найбільше до вподоби, що дія оповідання локалізується в Україні. І нехай подібні сюжети першого контакту багато разів використовувались у літературі - у цьому творі все виглядає дуже мило. Жаль тільки, що дівчина залишилась без нобелівки...

Вітаю!

Оповідання написане гарною мовою, читається легко. Є у ньому оптимістична складова: все-таки меркантилізм долається людяністю. І це правильно! Це рятує людство і рятуватиме завжди, доки Добро в середині нас буде сильнішим від зла... Тому такі ідеї завжди будуть актуальними, а в творів з гуманістичною складовою завжди буде чому повчитись.

Не розумію Ольгу в одному - чого соромитись себе? Йди на роботу - і будь такою, якою хочеш сама, не підігруй настроям оточення.
Борці із сексизмом однозначно мене підтримають. Бо у Вас жінка з мізками, яким ціни не має, миє посуд, ніби низькокваліфікований спеціаліст. ))


Успіху на конкурсі!

Героїня з манією переслідування і комплексом неповноцінності - це дуже цікаво. Можна ще "добавити" їй кілька психологічних вад.



Навряд би він підсміювався, коли головний об'єкт вивчення їх відділу загнувся. Це значило б попереду позбавлення добавок до зарплатні за секретність, менші за складність і т.д. Це вже не кажучи про довгі розгляди комісії по розслідуванні "смерті" прибульця, неймовірна кількість службових та пояснювальних. Ні, не міг він, здається в таку мить бути в хорошому гуморі.

А ще у вас хороші працівники підібралися у відділі. В мене давно би донесли куди треба чим займалися Костя з Олею на робочому місці, коли можливо ще можна було "врятувати" позаземну істоту.

Також приєднуюсь до всіх інших коментаторів. Вони досить влучно вказали на вади і переваги оповідання.

Висновок. Оповідання мені більше сподобалося, ніж ні, оскільки в ньому справді є милий позитив. Хочеться, щоб автор і далі творив в такому напрямку, тільки з поправкою на деякі моменти.

Забув похвалити автора за назву оповідання. Дійсно, якщо нумерація відділів в науково-дослідному інституті йде за алфавітним порядком, то згідно дсту букви "Ґ", "Є", "З", "І", "Ї", "Й", "О", "Ч", "Ь" мабуть не будуть використовуватися. І якщо виникне необхідність у таємному відділі, то його пронумерують якраз літерою "Ґ".

Цікаво, авторе, а в цьому інституті немає відділу "Є"?

А відділ "Я" існує?

Нагадало чимось "Розум у полоні" Буличова, мабуть, прибульцем в акваріумі . А так - хороша й змістовна НФ. Гарний твір.
Удачі на конкурсі!

А где она его держала? В секретном-то отделе? Камер там нет, конечно же. Охрана заканчивается у лифта, дальше - свобода действий, судя по всему.


Приплыли. Да уж, очень секретный объект.

В итоге, инопланетянин-самоубийца наплел наивной землянке сказку про перенос сознания и заставил "помочь себе". Или "отчалил" домой за армией, ведь он мог быть разведчиком... А почему нет?

В общем, очень наивная история. Вступление заняло первую половину текста. Подземная таинственная лаборатория не смахивает на таковую, пропуск в лифт у них серьезней, чем обстановка в этой самой лаборатории. А там ведь не новый блеск для губ изобретают, а живет инопланетянин! И правильно начальник думал, что женщины там ни к чему, она своими поступками доказала это.

Миле хороше оповідання.
Так мало подібних. Може трошки наївне, але ж про добре, про світле. ну і трошки про любов).
І головне, що добре закінчується.
Моєю оцінкою ви будете задоволені.
Успіху на конкурсі!