Обсуждение рассказа 017 На чужій землі

Доброго времени суток, автор.
Я не очень люблю истории о внеземных цивилизациях и космосе, потому что они кажутся мне однотипными вариациями на одну и ту же тему, а лучше Соляриса уже не напишешь.
В данном случае, еще одна история о контакте с иными жителями вселенной, причем ничего нового и выдающегося.
Удачи на конкурсе и простите за низкую оценку.

Вітаю!

Гарно написано, дотепно. Читалось із цікавістю. Навіть здалося, що Автора я вже читала не раз, або ж у того Автора, якого я читала не раз, з’явився конкурент.

Чимало рідковживаних слів і діалектизмів, і що цікаве - ти їх не знаєш узагалі, але у словниках вони гугляться, тому претензій не пред’явиш.

Чогось хочеться вдатись до рефлексій від того, що за 300 років експансії в Космос, не було знайдено Розуму /за Автором/. Це якось нечесно. А як же Розуелл там, розсекречені доки ЦРУ про НЛО, всякі знімки НАСА про об’єкти, що кружляють довкола Сонця і теде??? Нас привчають до іншого! У те і віриться, а Автор категорично зневірює...

Успіху Вам!

Со своим уставом да в чужой монастырь, если я правильно понял. Идея про ожидание встречи и могильник - интересная.

Честно говоря, немного не понравилась форма - возможно, времени не хватило. Герои не очень отличаются между собой - возможно, они и задуманы как "братья-близнецы", но хотелось бы чуть больше разницы.
Хотелось бы "Стоять не двигаться! С космолета летят специалисты!" Если там на орбите, конечно, не один-единственный астронавт. Но даже если он там один - как-то странно, что он не постоянно на связи.
Немного странно, что на сооружение не обратили внимание по зондам, но, возможно, оно не фотогеничное.

Долго думал над инструкцией - я бы все-таки, наверное, запретил неподготовленным людям любой Контакт. То есть на моменте понимания, что сооружение - искусственное уже надо бы уходить и ждать подхода специалистов.
Эти, которые чуть что - за пушку, явно недоподготовленные.
Хотя и упускать возможность Контакта тоже не хочется.
В общем, интересная задачка про инструкцию - и яркая иллюстрация усложнения задачи рассказом.

Спасибо!
Удачи на конкурсе!

Посміхнуло! Ідея хороша, оригінальна. Особливо збудило фантазію про можливу крадіжку іншопланетянами якогось нашого памятнику. Авторові - удачі!

Наталия Это, дякую за вашу думку! Робимо нотатку в робочому блокноті: більше нового і по можливості видатніше .

Дао, спасибі за зауваги! Автор НЛО-песиміст - усе не так просто, як здається ЦРУ . Ну і тут відображено припущення, що ми досліджуватимемо космос спочатку дронами, які розсилатимуться в усіх напрямках, а найцікавіше з відкритого зможемо відвідати, лише коли відкриємо спосіб позапросторових мандрів. Думаю, це буде не так скоро, як би хотілося.

Семьдесят Первый, дякую за критику! Авторське бачення розширення вектора пошуку в космосі: спочатку дрони, потім розвідники-люди, потім спеціалісти. Розвідка проводить лише рекогносцирування на місцевості. Двох відправили до артефакту - невідомо ж, що він таке насправді, базовий же корабель вивчає систему зірки (щоб два рази не літати ).

Солнечный зайчик, дякую за відгук! Заднім числом треба б додати епіграф: "Археологам усіх часів присвячується" .

Да здравствуют авантюристы!
Не только увидеть, но и руками потрогать. И мы, оказывается, не одни такие во вселенной. Во всяком случае, нас отлично понимают. Значит, всё устаканится.
А героев всё-таки следовало на прощанье посильнее напугать. Чтоб в другой раз думали.
Отличный рассказ с мягким юмором.
Спасибо автору.

Добрий день, авторе!
Майже класична космічно-фантастична пригода. ЇЇ вади найкраще, на мій погляд, висвітив Семьдесят Первый. Але...
Написана живою, напрочуд виразною мовою. Дійсно, багато рідковживаних слів, здається, доречних. Не знайшов, що таке "озія".
Астронавти діють як хлопчаки і з хлопчачим гумором - але то створює добру, трохи блазнівську атмосферу, і вже не сприймаєш все надто серьозно. Тому не буду про вади сюжету. Мова і атмосферність - тут головне. Тому моя оцінка буде досить високою. Додумаю наприкінці - наскільки. Дякую, читав з задоволенням.
Успіхів на конкурсі.

А якщо вони самі будуть за мною гнатися?)

Утікати ще швидше, щоб не догнали

Який фрейдизм...


Іскорки – це навмисна ілюмінація, що вказує на емоційний стан космонавта?


Маглівниця – це щось, що належить маглам?


Краще «мрець»


Протягав?
Мабуть, «лунав»


визнати


немовби


На... що?


Якщо споруда справді «монументальна», вони не могли з такої висоти побачити те, що знаходилося за нею.


«Труну» чи «домовину».

* * * * *

Непогано. Розповідь інтригує та захоплює одразу, буквально з перших слів. Кінцівка несподівана; втім, досить песимістична. Хоча надія на краще залишається.

Ось такий нюанс: спочатку виявляється, що «Космос безмежний, усього не охопиш – доводилося розриватися між цікавим і ще цікавішим». А потім: «Люди триста років освоюють космос, і ніде не натрапили на розумне життя». Тобто це перша в історії знахідка слідів позаземного розуму. А що ж тоді «цікаве і ще цікавіше»?

І ще: назву «універсал» мали енергетичні пістолети у ранніх творах Головачова. Описи іншопланетян, їх корабля та будівлі також схожі на його фірмовий стиль. Це вшанування видатного майстра, як то було із Владком?

Добротна класична фантастика. Тільки, Аворе, мало! Щойно ввійшов у смак - а тут фінал! Це не чесно!
Треба б розширити.
Успіху на конкурсі!

Коли, вони мене наздоженуть, і спитають якого хріна (чи які в них там лайки) я стільки тікав від них. Я обовязково покажу їм цей ваш пункт інструкції).

Оповідання розвеселило.
За що красно дякую!
Окремо хочеться відмітити образну яскраву мову - дуже приємно читати. і гарні ненав'язливі описи.
Успіху на конкурсі

Понравилось. Классная история. Но это лишь мое мнение. Удачи на конкурсе!