Обсуждение рассказа ac015 Позика

Читаю. Затягує. Час від часу спотикаюсь об брудні слова.
Дивуюсь, чому на тест людина тратить 5хв! І добиває мене марнування 2год!
Я звісно знаю, що на світі є багацько економ.неграмотних людей, які лізуть в кредитку не думаючи і звісно ж не рахуючи наслідки. Хоч цього зрозуміти й не можу. Ну візьме хтось додаткову зарплату з пластику. І цілий місяць жируватиме. А що далі? Наступного місяця все піде на погашення. І знову кредит... І от, людина, замість мати щомісяця умовну 1000, має 2000, а потім по 900!? (якщо на відсотки забиратимуть по 100). Де вигода?! Пожити 1міс, а потім вже життя мати менше заробленого? І такі люди справді існують! Особисто знаю (причому професія "бухгалтер", хоч як це дивно...)
Звісно винна і влада, коли краде заощадження людей інфляцією. І тим заохочує марнотратство. Але хоч якось людина мала би опиратись...

О. Впізнаю останню тему ЗФ

Погашення боргу незрозуміле...

І завершення... Це капець. Так і уявив як десь в кдб-фсб придумують способи винищення впертих українців. І придумали. Заохотити до самогубства. Причому безглуздого...
З темою оповідання не пов'язане.

Взагалі: фантастики мало. Непомітна.

Дивно. Якби оповідання було написане під ЗФ, там би точно здійняли галас, що тема притягнута за вуха

Фактично, ГГ непритомний, коли повертає борг. Себто недієздатний. А цей час він би міг витратити на щось інше, а не просто лежачи овочем на ліжку. Гадав, з тексту це зрозуміло.

Даруйте, а де самогубство? Можливо ви невірно зрозуміли, а можливо автор неоднозначно передав події. Є над чим замислитися.

Дякую, що читали і знайшли час на відгук.

ЗФ не галаслива

З непритомністю там все незрозуміло. Її і замало (чому не 3г валявся під крамницею?) І не написано, що вона не замінює сон.

Щодо завершення -- теж сподіваюсь, що не так зрозумів.
У нього дружина (не здатен зрадити) і дитина (яка ще не обзиває). А він... І чому бігти було швидше, аніж крикнути?

Певно, ГГ не був впевнений, що крик спрацює. І кричати - витратити кілька дорогоцінних секунд. Хоча, так, прописати, що він крикнув можна було б.

За ЗФ поки помовчу

Классный рассказ.
Не очень люблю, когда в художественной литературе затрагивают тему АТО, но в данном случае, насколько понял, события происходят в недалеком (далеком) будущем (альтернативной реальности?). Если не считать фантасоставляющую - вполне наши реалии. Даже несколько утрированное "мой папка вас всех перестреляет» как показатель отношения населения к карателей, выглядит правдоподобно.
Тема манипуляций со временем - не нова. Навскидку могу назвать несколько десятков книг, фильмов. Поэтому, если уж все придумали до нас, надо изрядно напрячь фантазию и талант. Время в кредит получали герои фильма "Время" 2011 года с Тимберлейком. Автор «Позики», возможно, не видел этот фильм, но идея похожа, даже очень. Однако на фоне шикарного описания быта воина, его нравственных испытаний, истории с медсестрой (я как подросток все ждал, когда же они потрах ... простите, займутся любовью), самая идея смотрится бледно. Откуда взялась та контора? Какие технологии управляют процессом выдачи времени в кредит? Ну хорошо, есть момент, когда фантастический элемент не нуждается в объяснении, он просто есть. Но такой прием срабатывает лучше в условиях альтернативного мира, например. А рассказ-реальный, суровый, вот они все-за 600-700 км от нас.
Возникновение агента банка с четвертым размером неправдоподобно. Если это не голограмма, конечно.
Дальше. Дали время, чувак его использовал, расплатился собственным…чем? Здоровьем?
Разъясните, пожалуйста:
1) Как действует данное время в кредит? Вокруг него все замедляется, что ли? Все течет, но не для главного героя? Я не понимаю;
2) Каким образом происходит оплата кредита? И почему Тарантул так просто согласился на эту авантюру, не узнав перед этим условия? Просто взял и пользуется. Конечно, в наше время многие сограждане поступают так же: взял деньги взаймы, и вперед мобилки-телеки покупать, а там хоть трава не расти. Ну, наш герой, вроде как, не совсем из плебса, неужели такой наивный?

В целом очень интересно. Не от новичка рассказ, это уж точно.
Спасибо и удачи!

Гарно. Цікаво й зачіпає дуже болючу проблему нашої сучасності.
Успіхів на конкурсі!

Пан Дмитро в Угадайці Ваше оповідання мені приписав.
Що ж, тоді не буду занадто суворим (як до себе, ріднесенького ).
Фантєлемент хоч і залишає багато запитань, але ж виявляється не зайвим.
Читач увесь час вважає, що йдеться саме про позики часу, а у фіналі з'ясовується, що оповідання про те, як "каратель" з "бандершату" позичив життя нетямущому хлопчіськові.
Дякую за приємне читання
Успіху на конкурсі!

"Ой леле, які перса! Четвертий, не менше!" -ось за це хочеться дати автору по ... клавіатурі.
Ой, а це що?
"А ніжки які гарненькі..."
Чувак десь в борделі, чи що?
"– Мармизо!"---------?
Це на зразок - Харя?
" – Знайди командира, бо щось не відповідає. Я ледь на розтяжці не підірвався."
Командира, це лейтёху?

Одразу до фіналу, огріхи автор знайде сам.
"Борлак його судомно смикався, з посіченої шиї цабеніла кров."
Потрібно - цЕбеніла. Якщо настільки посікло шию, борлаком смикати дуже боляче.
"Христина притисла до шиї кровоспинне,"
Бинт? Марлю? "Целокс"?
"вигляд рани їй сказав про все."
????????????????????????????
Що сказав? Потрібні або загальні фрази, або конкретика.
" – Мо...же, – слова булькотіли на вустах, – х-хо-ч так з-з-зроз-з-зуміют-ть, що ми – н-не к-ка-ра-т-телі."
Посічене горло? Говорить?
Вистачило б : "- Я не каратель, - прохрипів боєць". Або на ваш смак.
Я тут готував багато різних, теплих і не дуже, слів, щодо оповідання... фантастика на війні... важко це все. Але хтось має сипати сіль на рани, інакше швидко замнуть-затопчуть.

Навпаки, в недалекому минулому. Намагався лишити чіткий маркер часу - фінал Ліги Чемпіонів із вказанням команд. Виявляється, маркер виявився не дуже чітким Та й згаданий Кіровоград, котрий зараз Кропивницький, мав би натякати. Поміркую, що з цим робити.

Знаю. По закінченні конкурсу дам відповіді на деякі питання.

Точно не бачив, і здається, автору буде чим увечорі зайнятись

Наразі, атор цього сам достемно не розуміє. Скоріше, воно зупиняє свій біг для ГГ. Якби знав точно - спробував би пояснити в оповіданні хоча б думками Тарантула.

Боржник розраховується часом свого життя. Вирішив оплати, подав заявку, пробув непритомним, допоки цей час ішов в оплату. Щоправда, з цим я в тексті проколовся, як вже зазначили вище. Певно, варто було показати якісь штрафні санкції за несвоєчасну сплату, але не люблю розтягувати дію оповідання на місяці.

Приблизно так само ми витрачаємо свій час. Це одна з проблем, на яку я намагався звернути увагу в оповіданні. Скільки часу ми розбазарюємо? Наскільки велика цінністю нашого часу для нас самих?

Вам успіхів навзаєм.

Дякую, що читали і знайшли час на відгук.

І вам успіхів, навзаєм.

Дякую, що читали і знайшли час на відгук.

Ото і правильно

Треба ж якось здивувати читача у кінцівці

Вам успіхів навзаєм.

Дякую, що читали і знайшли час на відгук.

Нє, чувак на фронті десятий місяць. Голодний до жінок. Тому і опис такий. Насправді, там четвертого може й не було

Насправді, одразу і було написано "Целокс". Але для дівчини, що самотньо волонтерить, без підтримки жодних організацій, "Целокс" занадто дорогий. Назагал, є український аналог "Целоксу", але він, здається, називається просто кровоспинний засіб, але писати засіб в оповіданні було б зайве. Тому лишив просто кровоспинне.

Намагається говорити. Втім, поміркую, як скоротити.

Дякую, що читали і знайшли час на відгук.

Добрий день, авторе.
Все прочитав - і оповідання, і коментарі з поясненнями автора, тому для мене все досить просто.
Фантідея майже ніяка і такою, певно, залишиться. То і до біса її: це вже не перша робота з подібним діагнозом.
Оповідання сподобалось. І хоч на подібній темі зручно "зіграти", але ж не всякий може зробити це добре.
У автора вийшло. І хоч я здогадався, що з хлопчиком буде ще епізод, і серьозний, так-таки правильно зроблено.
Писати про таке справді треба, писати добре.
Тому і від мене - добре.
Успіхів на конкурсі.

Дякую. Приємно, що сподобалося.

Вам успіхів навзаєм.

Дякую, що читали і знайшли час на відгук.