Тут критична маса трохи не та, що ми до неї звикли. Це з мого боку такий собі хибний маркер, щоб (каюсь!) обдурити читача. Тут критична маса - це та, яка вже не може втриматися в твердому і навіть в рідкому стані.
І таки обдурив, день прожито недаремно.

З чистотою складніше. Формально ви маєте рацію, але теоретично підірвати брудний уран також можливо - наприклад, німці в 45му мудрили з бомбою-реактором саме тому, що не встигали очитисти.
Але ці моменти варто прояснити, згоден. Дякую!

Гаразд, обдурили!
Ну, і що воно є за "теплий метал"?

Так вгадали ж - уран. Таки уран.

Атмосферненько, з гумором - автору віриш, що він те просто декорації ставить, а пише зсередини свого вигаданого світу - добре влився у його життя. Але попри це мені теж не вистачило сюжету. Сприйнялося, радше, як замальовка, що маскується під оповідку - розповідь про події, пояснювалки (іронічні і злегка зверхні, цілком в контексті "пресухи", але таки пояснювалки для читача), завитушечки сцен із життя стімпанківської громади Верфі... Сподобалось читати на загал, втім, далі будемо бачити.

Автору удачі!

Світ досить незле описаний, та й полюбляю я читати стімпанковські речі. Але мені забракло дії. Надто багато описів, технічних деталей, а самого розвитку подій, як на мене, замало.
Ну і якби не прочитав коментарі на форумі, то не здогадався, яка кінцівка залишилася поза текстом.

Чув, що англійці його обожнюють, цей сидр, то ж якось вирішив і сам спробувати… Не зрозумів смаку. Чи то у мене з англійцями смаки різні, чи то технологія виготовлення сидру у нас трохи відрізняється. Короче кажучи: не сподобалось. А тепер знаю чому:

[+]

«Береться пляшка з-під сидру, до половини наливається водою – як правило, із калюжі, бо хто там бігатиме до колонки й назад.»

Тепер про кінцівку. Мабуть визнаю цим свою… гм… як би це пом`якше… «некомпетентність», але ідея про знищення міста (дуже ефектно, якщо так) прийшла тільки після того, як прочитав форум. Я взагалі спочатку припустив, що професор дійсно розробив дуже надійний реактор («котел»). Чому б ні? Отакий я оптиміст. Хоча з думкою про «реактор» під сидінням велосипеда стає трохи моторошно, просто замальовка до якогось жахастика.
Цікава і повчальна, як на мене, розповідь. Дуже сподобалась мова написання, особливо поєднання серйозних життєвих питань з тонким гумором. Дякую, авторе.
Успіхів на конкурсі.

Замечания по тексту:
Опечатка:


Более украинский вариант "минулого тижня".

Лучше всё-таки "наробив", ваш вариант тоже есть в словаре, но похоже на кальку с русского, а текст хороший, не нужно там таких слов

яка

Чудесный неологизм! Производит хороший юмористический эффект Мне нравится.

По сути.
Из-за того, что я человек и рядом не стоявший с вопросами химии и физики, мне было скучновато читать объяснения. Но язык написания интересный, сюжет незатейливый, хотя окончание для мня открылось только после прочтения комментариев в этой теме

Удачи на конкурсе.

Дякую за відгук, й особливо - за тицяння носом у помилки.
Але, мабуть, "натворив" залишу - бо це ж іронія, перегукується із згаданим раніше гуртком технічної творчості.
Втім, подумаю.
Ще раз дякую.

Так. Я зрозуміла, що нічого не зрозуміла.

Написано майстерно - атмосферно і все таке.
Але якось воно неправильно. З великого вибуху як стверджують відомі теорії - усе розпочалося. А у вас закінчується. І то навіть не вибухом - а його очікуванням. Якось не по феншую це. Тому я як читач відчуваю, як кажуть у нас у селі, когнітивний дисонанс!
Успіху на конкурсі!