Але конкретний заєць, якого переслідує конкретний вовк, прагнутиме порятунку, а не «збереження рівноваги». Я мав на увазі якраз те, що природа безжальна до живих істот. Досить згадати великі вимирання у історії Землі.


Згоден.


Слушно. Але позиція головного героя стала б значно виразнішою, якби він діяв виключно з міркувань етики, знехтувавши естетикою.

Спробуємо аналогії. Припустимо, автор написав оповідання. Він ним незадоволений, кілька разів перекроїв, від початкового варіанту майже нічого не залишилось. Має право. Бо автор. А якщо це оповідання десь надрукували та ще й редактор попрацював так, що до невпізнанності змінилася ідея (і все це - без погодження з автором) - як ми це все назвемо?
Тут та ж ситуація. Природа створила - природа знищила. Має право, як автор. А от коли створене природою знищує людина (досить згадати окремі теорії плейстоценових вимирань, та й історичний період) - отут вже явне порушення авторських прав. Повертаючись до

маємо: тваринництво по своєму оправдане (людина - автор домашніх порід тварин), мисливство, особливо браконьєрсво - ні (ІМХО)
І тут вже повертаємось до ще однієї тези


Приємно було подискутувати. Вам - успіху на конкурсі!

І вам також!

Написано гарно, хоч надто слащаво.
Але оповідання має й інший шар - мораль чужинців нав'язується як ідеал - але їх вона привела до загибелі.
Логічно застерегти від помилок, а не спонукати до них, хіба ні? Але у мене враження, що чужинці штовхають людей на свій шлях самознищення.
чому мені згадуються "леви ельдорадо"? там подібний сюжет був побіжно зачеплений.
І, до речі, для космічного мандрівника не може існувати словосполучення "розумний звір". або "розумний" - або "звір". Ріже вухо.
успіхів.

«Птичку… жалко…» Тобто, «тваринку» шкода .
Читати було цікаво. Сподобалось. Мораль зрозуміла.
Удачі на конкурсі.

Чернідаре, Сіроманцю, дякую що читали!
І вам успіху!