Обговорення оповідання az026 Класики

Ідея цікава, але мені в сюжеті не вистачало конфлікту. Схоже більше на початок якоїсь більшої історії. Але загалом цікаво.
Удачі на конкурсі!

Дуже гарно Та ви і самі знаєте Лише назва краще підійшла б "Мама" чи "Мрія". А може "Уїда". Але ви і самі знаєте як краще

Іво, дякую за думку! Була ідея розвинути конфлікт з Неллі, але здалося, що це відволікатиме від лінії "гг проти системи"...
Прокрастинаторе, ви, здається, підозрюєте мене в родинних зв'язках із Всевидящим Оком (а з назвами в мене завжди погано було )

Вітаю
Сподобалось, читалося легко і з позитивом та якось по дитячому.
Щасти

Вітаю, авторе!

Ідея цікава, але вона зовсім не розкрита. Оператор не має конфлікту, вірніше, в кінцівці ви його намічаєте, однак він вже не рухає сюжет, бо той вже котиться за інерцією. Мрія про Марс - прикольно, теоретично, вона б мала мотивувати оператора до дій, але виглядає радше фоном. Батько, який виховує дитину без оператора - чудовий образ, який зовсім нерозкритий. І так чудово він проситься у взаємодію з оператором, але, на жаль, цього не відбулося.

Ідейний підтекст не сподобався взагалі - не надто люблю антиутопій, а у вас якраз антиутопія. Тотальний контроль дитячих думок і дій - це справді те, що штовхне людство до прогресу? А як же мрії? Як же творчість? Вільний вибір? Звідки в цьому світі узятися "Імперії моди", якщо її може створити тільки захоплена людина? Бо ж за примусом нічого творчого не створиш.

Утім, можливо у світі усе не настільки погано і деякі діти можуть розвиватися на власний розсуд, або оператор вестиме їх шляхом мрії. Але, знову ж, цього у оповіданні не показано, відтак складається враження безнадії.

Успіхів та наснаги!

Вгадаю, дякую!
Фантоме, чесно кажучи, а чи далеко та антиутопія пішла від звичаної школи радяньського зразка? Адже навіть після неї виростали і мрійники, і винахідники...

Гадаю, суттєво Совок, звісно, мозок промивав наглухо, але там бодай теоретично була присутня можливість не піддатися пропаганді й усім іншим прєлєстям. У світі оповідання дитина навіть теоретичної можливості не має, бо ж застосовується цілком матеріальна технологія. Тим більше, у вас згадується, що деякі оператори беруть під жорсткий контроль, фактично "одягаючи" свідомість дитини в свої поведінкові моделі, етичні межі і т.д.

Дуже сподобалося попри те, що зазвичай антиутопія мені "не заходить". Але тут воно сприймається радше як притча, як метафора і попередження. Тобто варто звертати увагу насамперед не на "матчастину", а на ставлення автора до цієї проблеми. Яка, звісно, гіперболізована, проте існує.
Удачі на конкурсі!

Вітаю, Авторе!
Чудова глибока ідея закладена в твір. Бо воля - наше все!
І діти мають виховуватися вільними особистостями. Тільки це врятує суспільство майбутнього від долі деяких наших сусідів.
Успіху на конкурсі!
І навіяло

Вітаю, Авторе!
Гарна історія і актуальна тема. Бо у наш час величезна кількість батьків лише й мріє запхати власній дитині в голову отакого оператора, щоб не перейматися вихованням самотужки. А ще дехто сам виконує такі функції, намагається контролювати кожен крок дитини і визначати, що вона має не лише робити, але й хотіти. І це жахливо.
Дуже сподобалося!
Успіху на конкурсі!

Фантоме, звісно, інструменти різні, але в обидвох випадках, за великим рахунком, опиратися системі можна лише, якщо той, хто втілює вимоги системи щодо тебе, дасть таку можливість...

Юлесе, Птицю Сирин, Сокиро, дякую, що зрозуміли ідею!

Вітаю авторе!

Під час читання виникло питання: звіткіля отець хлопчика здогадався, що ГГ зацікавилась оперетором його сина?

Вітаю! Ось були сумніви, чи треба це якось пояснювати, чи це знайома майже кожному ситуація: коли в тебе часто питають щось, то вже за поглядом співрозмовника вгадуєш момент, коли він готовий задати те саме запитання

Мої вітання.
Здивований, що так мало відгуків.
Це чудовий і глибокий текст. Наше суспільство і система освіти дуже легко може привести до такого.
Батьки і сьогодні занадто часто вимагають у дітей забагато, намагаючись зробити їх краще ніж "у сусіда".
Я знаю багатьох таких, що доводять дітей до нервових зривів, тягаючи їх по гуртках, тренуваннях і репетиторах.
Браво авторе! Щиро бажаю усіляких ґараздів і творчого натхнення!