Фантом писал(а):
Приміром, в першій сцені зустрічі з богами. Якщо боги спопелили все навколо, то як вижила Валка? І горбун, до речі.
Ось давайте відтворимо хід подій: боги забирають обраних - втручається горбун - батько Валки метає в нього Списа, але промазує і зачіпає бога - боги стріляють у відповідь - скальдці хапаються за зброю. Знищили тих, хто нападав, а решта та будівлі постраждали, бо зброя в богів надто потужна. Можливо, крім Валки й горбуна ще хтось вижив, дременувши до лісу. Щоб було ще зрозуміліше, бо, можливо, з тексту не помітно: всі боги-охоронці насправді роботи (тому з них й сиплються іскри) і бійня була їхньою відповіддю на поранення людини-керівника. Коли той прийшов до тями (бо боги, як видно далі, доволі вразливі), то одразу спинив їх і полетів.
Цитата:
Далі у вас іде достатньо велика часова прогалина, протягом якої Валка зростає, плекає в собі ненависть, будує плани помсти, десь заробляє гроші щоб купити допомогу. Це все за кадром і податься, як завершене дійство. Те саме наприкінці - куди зникла, як жила - все за кадром.
А от тут цікаве питання. Це справді потрібно? Тобто, якщо писати величезний роман, який доведеться видавати частинами, то так її зростанню можна присвятити чимало часу. Але в такому форматі? Не знаю, чесно.
Цитата:
Направду, в мене донька бога викликала більше емоцій, ніж Валка.
Але ж вона точнісінько так само бачила вбивство батька і через 17 років з'явилася підготовлена і з жагою помсти. Власне, Валка навіть піддається їй, тому що бачить в дівчині себе.
Дякую за відгук та цікаві зауваження!