Обговорення оповідання ay028 Катер

Вітаю. Що ж, атмосферно... навіть занадто. Тобто є відчуття оцього потрапляння в світ, де все і всі прагнуть твоєї смерті, а от що саме відбувається вдається докумекати не одразу. Про героя теж мало що можна сказати, бо він хоча й оповідач, але зостається для читача порожньою сторінкою. Також не можу не покритикувати ось такі описи:



По-перше повтор з басейном, по-друге невдалий вибір еталону, адже басейни різні бувають. Під "невеликим" можна й надувний уявити.
Загалом, потенціал у історії є, але якось у даному вигляді вона захвату не викликає. Тому "0". Успіхів!

Дякую за заувагу про повтор.
Журба, що "0".

Вітаю, авторе!

Написано добре, жваво. Описи класні, ніби не прочитав, а побачив світ на власні очі.

Однак, про що ж оповідання? Даруйте, я не дуже зрозумів ідеї. Та й, в принципі, читачу надто мало інформації щоб це зрозуміти. Що за личинки? Що ща берг, що його постійно патрулюють? Личинки - то якісь паразити, чи може симбіонти? Як на мене, описова частина витіснила суть. Гадаю, це не так оповідання, як частина чогось більшого, а автор просто тестує ідею.

Успіхів та наснаги!

Доброго дня.
Дякую з відгук.
Це закінчене оповідання. Головна мета виклики сильні враження у читача.
Центром є емоційні переживання героя. Не його характер. Не події, їх причини та наслідки.
Тому опущенні усі пояснення - чому? хто? як? для чого?.
Тобто читач має себе відчути тим самим оповідачем-героєм. Пережити його страхи. Нерозуміння ситуації. Боязнь невідомого.

Якщо вдалось таке викликати то добре.
Якщо - ні, то не вдалось))) отже зле!

З повагою.

Доброго дня!
Авторе, мені сподобалося, як ви пишете, як нагнітаєте атмосферу похмурими порівняннями. Однак через брак діалогів і великі абзаци читалося трішки важко (хоча може, це просто говорить у мені втома).
Оце місце не зрозуміла. Одруківка?

(а ще тут тавтологія - двічі повторюється "десь")
І ще за це місце зачепилася:

Вдалось приборкати бажання відвести очі? А може, ви мали на увазі: "Лише великим зусиллям вдавалось приборкати бажання кинутись у безодню; зібравши волю в кулак, примусив себе відвести очі" (якось так?)
Ідея твору цікава. Мені здається, трохи попрацювати над формою (ті ж тавтології прибрати), і буде те, що треба.
Я голосую за вас у першому турі.

Дякую за приємний коментар та зауваження.
Тавтологію обов'язково усуну.
Щодо тунелю. Це підземний канал, що має виходи у різних місця океанічного дна. У даному випадку один з виходів знаходився у описаній скельній схованці.



саме так.
Надто складна побудова речення? Незрозуміла? Прийму до уваги.

Дякую за підтримку. Успіхів Вам.

Перші думки, коли читаєш: "Хто ці люди?" і "Що відбувається". Зрозуміло, що це точно частина якоїсь більш великої історії. Описи мальовничі, але дуже все це схоже на епізод з пріквелів "Чужого". Успіхів!

Вітаю, авторе!
Гарно передана загальна атмосферність і відчуття героя. Взагалі добра чуттєва складова,так би мовити. Чудові описи моря і локацій.
Але в описі скель, мені здалося, часом виникала складність із "картинкою". Можливо, варто було б описувати їх трохи менш деталізовано, але так, шоб було легше уявити. Взагалі з розлогими складними краєвидами, в яких відбувається дія, це розповсюджена проблема - описати їх так, щоб читач уявив, що і де знаходиться, і як виглядає. В оповіданні доводилось по декілька разів повертатися, намагаючись втямити, як виглядав отой "дзьооб", і що було ліворуч, а що праворуч. А "басейн" з цілим катером мені так і не вдалося вписати і загальну картинку (хоча на уяву я начебто не скаржусь). Тобто, якшо він був на узвишші, то як там трималася вода, і як ткди запливав катер?
Коли з'явилися люди, на яких герої влаштували засідку, теж було спочатку незрозуміло, хто це і з якого боку вони йшли. Враження героя спочатку це не підказують.
І ще виникає питання. Складається враження, що конвоїри ловили на штрафників отих дивних істот, наче на "живця". Але незрозуміло, чи усвідомив це ГГ. І чи це справді так? Або конвой був не в курсі, що саме може бути, і просто вчасно з'явився?
Але загалом написано захопливо, і читати було цікаво.
Успіху на конкурсі!

Дякую.
Хороше детальне зауваження.
Буде для мене дуже корисними.

Значить я не вдало передав інформацію.
Під час припливу вода підіймалась достатньо високо, аби затопити склі-ікла та "басейн". Що і давало змогу залишити катери у визначеному місці.
Коли вода відступала, під час відливу, судна потрапляли у пастку "басейну".

Треба працювати!

Ще раз дякую за коментар. Успіху.