Вітаю, пане Юрсоне!
Александер Юрсон писал(а):
Якщо відпускають, то те вже не самоволка.
А якщо земна влада офіційно забороняє, а капітан просто "закриває на те очі"? То можна сказати, що і "відпускає")
Цитата:
як місцеві “апельсини” тарабанять наші тюки на свої “крилатики”... Я б сказав “ельфики” — тільце довге, голова оката, а ніжки як сірнички.
Це все різні персонажі - "апельсини" дорослі місцеві дядьки, які розвантажують гуманітарку, а "ельфики" - місцеві діти. А крилатиками герой обізвав місцевий транспорт.
Александер Юрсон писал(а):
"приступ апендиксу" Серйозно?

Звісно ж, несерйозно) Але чого б матросові (не медикові) так не сказати?
Цитата:
економіка земної “золотої десятки”. Що це?
Віддалене майбутнє, на Землі процвітає умовна десятка країн. Припустимо, якби зараз ми почали торгувати з іншою планетою, більший зиск від цього отримали б Штати, а не (скажімо) Ліберія.
Цитата:
Виявилося, закохані пари на цій планеті вибирають “соняшник” собі до смаку,Як і коли виявилось?
Під час розмови, героїня розповіла.
Цитата:
На початку оповідання: Василь Петрович, що торік повернувся звідси, замріяно шепотів:
— Апельсинки… Пахнуть, як наші земні лілії… А очиська — газель бачив? В кінці оповідання:Першим з земного флоту (не рахуючи, мабуть, учених — але хіба ж ці вумні дослідники цікавляться любов'ю) встановив контакт з представницею місцевого населення...То вже ж не перший. Принаймні Петрович був до нього!!!!!
А оце дуже цікаве зауваження!
Тут одне з двох:
- або у Петровича (як і в інших матросів - не сам же він летів) був просто зоровий контакт; а не той, про який мріяв ГГ;
- або Петрович теж обламався, і вирішив не попереджати ГГ (капосний старигань).
Цитата:
Бажаю успіху!
Ой, вам також!