Хороший, рівний твір.
Але раджу дати його на вичитку українському нейтів спікеру, бо трапляються русизми. Це нормальний процес, але над цим варто попрацювати.
Також зауваження: надмір уточнюючих описів. Більшість деталей, нагромаджених у одному реченні, не є суттєвими. Це добре, що шановний автор чи авторка так детально продумує усе. Але моя порада - обирати з деталей те, що найбільш яскраво передає стан природи, об'єкту, форму чогось, емоції людини тощо. Це набагато скоротить текст і полегшить його сприйняття. Ну і динаміки додасть.
Ще з умовної критики - про те, до чого йде історія, стає зрозуміло від першої зустрічі Олесі з Всеволодом. А потому - дуже швидко! - у мене виникло й припущення, що герої пов'язані... гм... дуже конкретним чином

Воно підтвердилося! Я взагалі-то люблю спойлери

, але хотілося хоч трошки здивуватися!
Як це зробити? Маю пораду: читача треба вести спочатку до хибного висновку, а тоді несподівано повертати на те, що замислив автор. При цьому факти, які автор видає читачу по ходу історії, мають бути неоднозначними, нібито доводити хибну гіпотезу - але в фіналі останній шматочок паззла має усі змінити. По ходу ж оповідання ми маємо чітко упевнитися в якійсь
іншій версії, крім правди. До речі, Олеся мала би цю версію висунути: приміром, що Всеволод злодій, що ховається на млині, чи щось таке - і шукати доказів чи спростувань цього. А тоді - опа! - все стало би на свої місця.
Без цього ходу оповідання, на жаль, передбачуване. Ну, принаймні, для мене.
Бажаю автору успіхів!