Вітаю, Авторе!
Гарна історія, нагальна і актуальна. Цікаво виглядають «талантокради» - ефектна компанія, яка навіює одразу багато асоціацій. Владислав і його роздуми цілком достовірні і, мабуть, добре зрозумілі й близькі всім, хто колись відчував невпевненість у власних здібностях. Приємний хепі-енд – принаймні, за успіх героя хочеться порадіти. Добре і вправно написано.
Стосовно зауважень – муляє історія Тані наприкінці. Вона не зайва і добре доповнює загальну концепцію. Але виникає суто композиційний дисбаланс: вся оповідь йде від Владислава, окрім епілогу (але то ж епілог, він може бути яким завгодно), і тут раптом виникає шматок від особи цієї дівчини. Якось воно не вписується. Можливо, можна б було лишити цю історію співачки, але описавши її з погляду Владислава, який опинився в тому караоке (наприклад, щось відмічав з колегами), побачив всю ситуацію і збагнув, що до чого.
Але загалом сподобалось. Успіху на конкурсі!
