Обсуждение рассказа at020 Лицедії

Люблю "нишеві" професійні легенди і байки. Та й дупенята потішили
Трохи змазаним видалося завершення. Ніби трішечки чогось наглядного не вистачило, щоби розкрити головну ідею, малюсінького сшматочку пазлика, який був замінений авторськими словами. Але, незважаючи на це, оповідання дуже сподобалося!

Дякую, Мавко!
Часу, часу авторові забракло!
Бо прокрастинація - світове зло, треба з цим якось боротися.

Враження, скажемо так, нерівні.
З одного боку, це добре написано. Ну і для нетеатрального змія-Дракотика було вкрай цікаво глянути за лаштунки і в різні театральні камери!
А "відділ експлуатації планети" - це взагалі прекрасно!

Але в цілому оповідання лишило мене з дивним почуттям. Ніби все ясно - але лишається купа неузгодженостей, ходів, які зависають без продовження, деталей без пояснення. Та й дупи, які бігають під підлогою - така собі лякалка, коли до того сюжет вів мало не до лавкрафтівського "жаху, що не можна описати" Хто були безликі в потязі? Якщо це дупенята, то навіщо вони живуть в театрі? А навіщо виходять і їздять у потягах? Лицедії - це дупи? Ну і таких питань купа. Мені здалося, що тут варто краще продумати сеттинг. А автору - для себе описати окремим файлом "а що насправді відбувається?". Не драматургічно, без заманух - а як у технічній інструкції чи синопсисі. Бо без цього розуміння у автора - чіткої, несуперечливої картини у читача теж не вийде. А тут явно попровисали і погубилися якісь деталі, які мали би зробити історію стрункою і чіткою.

Також було не завжди зрозуміло, від кого з героїв йде мова в якому з уривків. Щоб цього уникнути, можна писати підзаголовки типу "Олесь", "Ізяслав", приміром, або по-різному форматувати текст.

Траплялися невеликі мовні незугарності.

так сформульовано, ніби подія тримає джерело у руці і гатить ним по чомусь, як палицею. Б*ють, як з джерела. Фонтанують, як з джерела - так краще.


Якщо дУпень - чоловічого роду, то все вірно. Але далі дупенята так не відмінюються. Тож тут варто написати "розчавив якесь дупеня", "почавив дрібних дупенят".

Як проголосую, ще не знаю, думатиму
Але бажаю успіху на конкурсі!

Дякую за допомогу, Дракотику!

Це був дуже цікавий досвід написання оповідки майже за два дні майже без плану (існував у голові, а голова, як відомо, предмет темний).

Та в мене зазвичай синопсиси втричі довші за результат, але то таке... див. вище.

Спочатку була думка дати курсивом записки Ізяслава, але шматки вийшли б завеликі.

Бо він графоман-початківець. Тре було про це раніше натякнути.

З дупами визначимось!

Згідно з чинним законодавством, будь-який сумнів трактується на користь підсудного.
Вам також успіхів на конкурсі!

Чи існують на форумі іконки "Читаємо та коментуємо", "Не проходь повз!", "Зупинись, читачу, це найкраще оповідання конкурсу!"
Я встановлю, лише скажіть, де взяти.

Якось перша частина оповідання настільки не в'яжеться з тими "дупками", що я навіть не знаю що сказати. Очікувалось чогось містичного. Привида опири, як мінімум, потім ті істоти в електричці були цікавими, а вийшло щось незрозуміле.
Ще не зайшли записки Ізяслава. Почитавши ваші відповіді на коментарі, розумію тепер, що така хаотичність думок і задумувалась, але читаючи, ніяк не можна було дочекатись, поки він перестане мучити папір, а сюжет почне хоч якось розвиватись. Початок через це вийшов надто затягнутий.

У дечому ви маєте рацію.
Дякую за допомогу!
Успіху на конкурсі!