Вітаю. Що ж, цілком непогане фентезі сучасного зразка, де політика, інтриги, мильна опера займає більше тексту, ніж власне пригоди. Плюс, як на мене, в якості ГГ цьому жанру потрібні молоді й гарячі, а такі як Ваш Ейб повинні наставляти їх на правильний шлях, час від часу вибивати лайно і опускати на землю, а коли треба героїчно віддати життя. Але це вже питання смаку. Загалом більша частина тексту мені сподобалася, угода з Моржаною взагалі шикарна. На жаль, десь остання третина наповнена знайомством з персонажами, про яких читач до цього тільки чув (або навіть взагалі не чув як з Главою Ковену). І все б нічого, але ці сцени не додають нічого нового. Якщо чаклун бодай радує чарами, то що користі від епізоду з головою? Чи бодай хтось сумнівався в пророцтві Жаби? Ми не дізнаємося мотивації князя, не отримуємо навіть якихось додаткових деталей до його образу. Про "оце так поворот!" я навіть заїкатися не буду. Тож, на мою думку, якщо всього не вкласти, варто було закінчити так, щоб створилося відчуття кліфхенгера або псевдозавершення, а не банально скинути перший розділ. Мова непогана, але ріжуть око русизми типу "стая", "путь", "княжна". Екшен норм, проте не "вау!": бійку з вампалами читаєш, бажаючи швидшого завершення, без захоплення. Загалом, мені сподобалося, але сама історія в нинішній формі не дає поставити їй високий бал. Можливо, якщо позбутися зайвих вкраплень, вона виглядатиме краще. Успіхів!
|