Обсуждение рассказа ar021 Уламки цивілізації

Гарна, на початку трохи неспішна історія.
Деяким із піднятих проблем - було б затишно у сучасних реаліях.
Згортання багатьох досліджень та напрямків науки - взагалі тема дуже гаряча.
Питання соціалізації та втрати власного місця, й основна проблема ГГ те, що він має "занадто традиційну орієнтацію та спосіб мислення" - це клас! Насмішили по доброму, та влучно.
Приємний текст з трохи сумним кінцем (хоча не для героїв, але все ж).
Сподобалось. +1

Дякую за такий позитивний відгук!
Дуже тішить, що вам сподобалась історія і що так влучно помітили все, що хотів сказати автор)) Це неабияк надихає!
Бажаю успіхів на конкурсі!

Пока всё нравится, Автор (не шутка). Просто хочу уточнить свои впечатления от вашей социалки. Герой - симпатичный, толковый парень. Сосредоточен на научных исследованиях. Семьи нет, долгов (судя по всему) - тоже. Может позволить себе побродить по лесу в поисках грибов (правда, есть уточнение, что грибы на обед, так что не столько может позволить, сколько вынужден). Тем не менее, к чему веду... почему бы герою в своём дневном распорядке не выделить время (полчаса утром / полчаса вечером) на Виртуал? Так как вы описали у него не заняло много времени поднять отметку "выше нижней предупредительной границы". Так пусть он её систематически поднимает. Тогда ситуаций, когда "настрій було остаточно зіпсовано", не будет происходить (ибо по расписанию! ).

Я не могу понять, почему?
Ярослав ненавидит Виртуал. Виртуал признал его исследования Солнца ненужными. На Солнце может произойти вспышка, которая может "спричиняти знеструмлення цілих континентів". Т.е. убьёт Виртуал. По мне - это очень смешно: Виртуал отказывается выделить деньги для своего спасения. ЧТОБ ОН СДОХ, СОБАКА!!! Ну, я бы веселился. Наверное, потому что ненавижу Сети больше Ярослава.


Мешок? Одинокий мешок? Не понимаю.

А деньги у него есть? Или платить будет девушка? Кста, обратил внимание на систематическую ошибку: вы неправильно оформляете прямую речь. В разрыве прямой речи (словами автора), помимо тире нужно ставить запятые/точки. И это у вас всюду. Что значит, везде. Например, вы оформляете прямую речь так: А нужно так: Думаю, алгоритм понятен.
Чуь ниже выясняется, что "молодой человек" - это папа мальчика. Вот не уверен, что в этой сцене мужчину уместно называть молодым человеком. А ещё ниже написано, что "молодой человек" - это Ярослав. Когда он познакомился с Ольгой ему было лет 30? Фанат астрономии, участник нескольких симпозиумов (разумеется, нескольких, иначе откуда у него американские друзья, снарядившие для него Шаттл на Марс? Т.е. сейчас ему 43? Ну, не такой уж он и "молодой человек".
Т.е. на Земле цивилизация прикончилась. И этот вывод Ярослав сделал на основе сообщения сына, наблюдавшего за Землёй: "она погасла".
Увы, моего интеллекта недостаточно, чтобы понять что именно погасло, и действительно ли это означает смерть 13 миллиардов человек. А если означает, то разве это не трагедия?

В целом очень понравилось, автор. Признаюсь, когда вы первый раз упомянули о шаттле, решил было, что Ярослав знает способ, как спровоцировать вспышку на Солнце, которая убьёт Виртуал. Но вы пошли по мягкому пути. Уважаю ваш выбор.

Браво!!!
Шикарне оповідання!!
Дякую! Потішили!
Успіху! Вірю, що цей текст оцінять!

Щиро дякую, Панасе!
Ваш відгук також невимовно тішить та надихає!
Успіху навзаєм!

Так, але хотілося підкреслити, що він принципово проти цієї системи, тому робить щось, лише коли зовсім припече)


Тут, мабуть, не зовсім очевидно, але Віртуал це не штучний інтелект, який всім керує. Це соціальна організація, яка має віртуальний інтерфейс у вигляді соц.мережі. Тобто, мережа лише потужний інструмент, що відпрацьовує алгоритми закладені людьми (наприклад, з того ж МСА). Тобто, основна думка в тому, що суспільство дійшло до того, що поставило ідеї соціалізації вище власної безпеки, в тому і абсурд. А знеструмлення континентів для цивілізації, яка повністю залежить від автоматики та електронних систем, та ще й абсолютно не готова до подібного катаклізму, це фактично апокаліпсис.


Йдеться про крісло-мішок для відпочинку Такі як у відпочинкових зонах на фестивалях або конференціях.


Ну він не зовсім біднота. Не думаю, що він дочікувався аж до того часу, коли грошей стане зовсім нуль.
Але й дівчина могла заплатити, чому ні? Вона ж сама його запросила. Рівність і все таке


Дякую, обов'язково зверну на це увагу.


Хоч за задумкою Ярославу на початку було років 27, але, звісно, краще в останньому епізоді називати його "чоловіком".


Тут йдеться про те, що вся планета зазвичай вкрита сяючими візерунками електромереж. А сталося те, що передбачав Ярослав, тобто знеструмлення планети. Це не означає смерть всіх людей, але означає смерть цивілізації, яка повністю залежить від електронних засобів існування і через свою неадекватність не готова до подібного катаклізму. Тож найвірогідніший розвиток подій, це суцільний хаос та паніка, що призведе до загибелі більшої частини людей, а рештки, що залишаться, швидко деградують до первісного ладу.
І так, сталася трагедія, але давно очікувана, тому сприйнята досить стримано. І хоч тисяча людей це дуже мало, але, все ж, це дає можливість відродити людську цивілізацію та побудувати її більш осмислено.


Приємно, що історія вам сподобалась

Дякую за детальну рецензію! І успіху на конкурсі!

Дуже хороше оповідання, читав з задоволенням. Трошки закінчення якесь вийшло просте, без неочікуваних поворотів. Взагалі, спочатку подумав, що ГГ зробить щось на кшталт соціальної групи тих, хто страждає через відсутність у них фактору приналежності до меншинств, або ж що візьметься до справ соціалізації з науковим підходом і з такою силою, що створить потужну спільноту і зможе привернути увагу до проблем зростання сонячної активності.
Удачі на конкурсі!

Дуже приємно, що сподобалось


Зараз думаю, що може й варто було більше загострити, дякую.


Теж, до речі, цікава версія)

Успіху навзаєм!

Вітаю, Авторе!
Дуже сподобалося. Тема не просто актуальна, а гіпер-актуальна. Уся ця "соціалізація-дебілізація" у вік інформаційних технологій... Колись хтось з відомих фантастів сказав щось на кшталт того, що "сучасний розвиток науки розкрив людям шлях у космос, а вони прагнуть лише сидіти на канапі, пити пиво і дивитися серіали". А зараз ця тенденція, за моїми власними спостереженнями, ще посилилася - навіть он штучний розум використовують не для наукових досліджень, а для контестної реклами і збільшення продажів, і створюють цілі напрямки науки про вплив на людські емоції, щоб перетворити людей на інфантилів з кліповим мисленням, які не здатні контролювати власні примхи й забаганки, аби якнайбільше купляли й споживали... Але мало хто про каже про ці проблеми, і мені було дуже втішно побачити оповідання саме на таку тему. До того ж гарно написане.
Як на мене, це оповідання - справжнє своєрідне фантастичне передбачення. Але у героїв твору хоча б була колонія на Марсі, а реальне людство, боюся, деградує ще раніше, так і не вилізши за межі своєї сплюндрованої планети, і навіть Ілон Маск може не допомогти... Дякую за цікаву і важливу тему!
Бажаю успіху у конкурсі!

Вітаю!
Все гарно, чудово написано, але фантприпущення про те, що людей зі "стандартною" орієнтацією будуть вважати соціально небезпечними досить сумнівне. Це ж не вірус якийсь.

Ну і факт запуску шатлів "заради цікавості" тоді, коли закривають вже майже реалізовані проекти теж сумнівний. Хіба що у друзів американця є свій космодром і тонни палива.

Але вцілому сподобалось. Успіхів!

Щиро дякую за такий відгук, Сокиро!
Неймовірно тішить, що оповідання знайшло свого читача, бо ви якнайкраще описали те, що хотів сказати автор
Бажаю успіху навзаєм!

Тут йдеться більше про психологію людей. Все, що відрізняється від більшості - загроза. Хіба не за це завжди цькують меншість?


В тому і справа, що всі наукові і космічні проекти закрили, і людям, що ними займались, однаково нічого робити. А світовій спільноті настільки байдуже до цих проектів, що ніхто, навіть, не переймався знищенням шатлів.


Дякую, навзаєм!

Вітання в другому турі.
Гарно "обкопали" тему, адже соціальна пасивність дійсно дорого обходиться в сучасному світі. Особливо науковцям, митцям, самодостатнім у своїх інтересах.
Гарна зав'язка. Твір просідає за всіма критеріями лише в другій половині, ніби автор відшукав свої перші творчі нотатки та використав їх, не редагуючи.
Трохи не вистачає гнучкості у фразуванні. Отих "була, було" варто позбуватися. Як і зайвих кліше: "Оля на мить замовкла, занурившись в свої думки". Якщо вона не телепат, то в чиї ж іще? Коротше, трохи "почухати", і заблищить)
Разом з тим, від мене - високий бал, щасти Вам!

Дякую за відгук за вітання!


Так, хотілось висвітлити саме цю тенденцію.


Цей твір таки писався цільно, без нотаток з минулого, але другій частині, дійсно, приділено менше уваги, тож із задоволенням її "почухаю"))


Дякую, успіху навзаєм!