Обсуждение рассказа aq023 Дощ

Дуже атмосферне оповідання!
Затягує. Дрібні одруківки не заважають. Редактура потім виправить.
Буду радий бачити у фіналі!
Успіху!

Дякую!
Успіху навзаєм!

Гарний авторський стиль, легко читається. Сподобався абсурд як художній троп у сцені діалогу з хлопчиськом на кухні. Одразу на думку спали фільми Джордана Піла ("Пастка", "Ми"). Бажаю успіхів!

Дякую.
А мені ще один фільм згадався: "Сієста" Мері Ламберт.
Вам теж успіхів!

Вітаю, авторе!

Знову переклад - або машинний, або страшно невичитаний

Тут історія більш якась антиутопічна, мені чомусь Орвела нагадало (в хорошому розумінні слова). Атмосферно вийшло. Сама історія сподобалася, цікава, з інтригою. Неправдоподібно виглядає, що героїня одразу Кірі не впізнала, тут, НМСД, це варто якось обіграти.

Успіхів!

Вибачте, пишу так, як вмію, старанно і зі словником.

Вірно, тут хотілося показати альтернативну реальність і дістопію. Героїня не впізнала Кірі, тому, що з перших рядків оповідання вона вже не жива і все бачить в іншому світлі. Якось так.

Успіху навзаєм!

Вітаю!
І дійсно вся ця історія нагадує "1984", своєю атмосферою. Мені дуже сподобалось оповідання, затягує і тримає до кінця. Можливо і були якісь огріхи в тексті, та за емоціями я їх не помітила. Бажаю успіху на конкурсі!

Дуже дякую за добрі слова.

Яскравий приклад того, як виглядає текст, над яким 'попрацював' онлайн-перекладач. Граматика у катастрофічному стані, багато неузгоджених речень, колекція русизмів... Але усе це, звісно, можна виправити під час редактури.
Щодо самої історії - автор наблизився до горору, але створити всепроникну атмосферу моторошності йому не вдалося. Інтригуючий початок з розвитком сюжету перетворився на калейдоскоп самоповторів і безсистемних екскурсів до подій минулого. Ідея цікава, але над виконанням потрібно ще попрацювати.

Автор граматику у школі не вивчав. Працюю над цим, але що маємо, то маємо.
У чистому вигляді горор як жанр, трохи не зовсім моє. Це була третя спроба.

Атмосферне оповідання, світ схожий на наш, та трохи похмуріший. Трохи в середні, якась мішанина виходить. Але в цілому враження позитивні. Досить міцний трилер з містичною кінцівкою. Так цей прийом вже певний жанровий штам, але він працює. Але ці останні речення про помсту не дуже ціляють. Варто б зробити більш драматичну розв’язку, коли героїня усвідомила, що сталось насправді.

Класичний поворот про те, що ГГ також мертва стає зрозумілою одразу, як її не помічають охоронець і бібліотекарка. Але це ок - тут зберігається логічність фант.припущення. А от чого її труїв чоловік, який по добрій волі на ній одружився для мене лишилось загадкою. Про те що хлопчик, виявляється, той самий я усвідомила лише прочитавши коментарі (можливо, варто це підкреслити для таких нездогадливих, як я). Спробую пояснити, що не так з вендетною кінцівкою: усе оповідання було про інше (так мені здалося), а акцент у кінці на помсту. Вибачайте, якщо чогось не розгледіла чи не так зрозуміла.

Дякую за відгук!
Тут така справа. Автор як завжди не все пояснив. Замислювалося тоталітарне суспільство, де розлучення заборонені. Сама історія частково виникла із заслання на реальні події, де коханка чоловіка бажала отруїти дружину і дочку.
Про хлопчика в кінці було пояснення, можливо недостатнє.
Що стосується кінцівки. Мені сподобалася фраза про вічність. Я написала початок і цю фразу, до неї і вела. Можливо зрослося не надто гладко. Але поки що не бачу як поліпшити.

Дякую!
Сподіваюся що все ж світ сильно від нашого відрізняється.
Можливо над розв’язкою потрібно ще попрацювати. Але дуже хотілося фразу про вічність додати, та й помста в такій ситуації здається справедливою.