Обсуждение рассказа aq003 Ритуал

Йа! Сподобалось, цілісний такий горор із купою хтоні й різних алюзій.
Удачі на конкурсі!

Вітаю, авторе!

Сильно. Міцно зроблена оповідка. З історією, з жахом, хай не потойбічним, та все ж таки. Як на мене, єдине, що хотілося б додати до оповідання (а вірніше - прибрати з нього) - то пояснення про Сили. Нехай би читач сам собі додумував, що воно за страхіття - чи потойбічне, чи прибульці, чи ще що. А отой гачечок, де згадка про деяких вчених, залишити.

Успіхів!

Теж люблю Лавкрафта, як, мабуть, і автор
Тут вам і дивні сни, і древні Гості, і ця дивна кострубата мова, і люди з риб'ячими очима, та і містечко з характерною назвою - Темноводськ
Потішила згадка про фільм "Щось" Карпентера, аж захотілося знов передивитися
Оповідання сподобалося. Може, не таке "макабричне", як у Лавкрафта, та навряд чи взагалі варто щось там порівнювати. Твір вийшов цілісним, цікавим. Успіхів Вам)

О, авторе, ви чудові! Дякую і за кальку на "Кліваж" і за унікального Шубіна, відчула весь колорит маленького шахтарського містечка. Мені сподобалось все - і мова, і ідея, і виконання. Я здається знайшла фаворита в цьому конкурсі. Удачі!

Ну чому ж калька - це відсилка до реальної події у Єнакієвому, навіть рік не змінено))
Проте захотілося подивитися на неї, так би мовити, з альтернативного боку
Так, місцева автентична хтонь теж присутня
І так, це писалося, як пародія одночасно на Лавкрафта, на японські горори і ще на одного вже трохи призабутого українського автора

Дякую всіх за дуже приємні відгуки!

Дякую, Авторе!
Дуже приємний і смак і післясмак від оповідання.
Як невігласу (каюсь, каюсь) у зарубіжній фантастиці і прихильниці сучукрліту Ваше оповідання мені нагадало "Культ" Любки Дереша.
Усе чекала, що до Ключа і Двері знайдуться
Написано вправно і професійно.
Успіхів!

Оповідання мені сподобалось. Добре вийшло. Гарна мова, цікаво. Бажаю удачі

Та не просто нагадало, це прям - оммаж!
Просто мені закортіло перенести дію із Заходу на Схід, а ще - повністю переробити міфологію.
Бо в того ж Дереша йде просто таки пряме запозичення з Лавкрафта, а мені хотілося чогось більш авторського)
Так само, як і фільм "Щось" Карпентера можна вважати дуже глибоким переосмисленням ідей з "Хребтів Безумства" Лавкрафта

Ще хочуться відповісти пану Фантому)
Ну моя річ планувалася, як щось трохи масштабніше за оповідання на 40 т.з., тому загадки з розгадками мали б розкриватися більш повільно і "загадково" (лишаючи читачеві більше часу, щоб самому помучитися в здогадках). Але коли вже воно все було придумане, то мені не хотілося зовсім лишати читача без відповідей
Хоча, як на мене, у оповіданні лишилося ще море недосказаного

Всім дякую за відгуки!

Чудове оповідання! Як на мене, все добре: і ідея, і яскраві описи шахтарського містечка з його балачками про аварії і отими бабцями з риб’ячими очима, і тутешній фольклор (про Шубіна), і діти… Кульмінація з вивільненням зла наче настає трохи поквапом, але вона доволі ефектна. Все добре, навіть нема чого критикувати. Як на мене, цей твір – один з кандидатів на перемогу.
Бажаю успіху!

Автор без обід, зліпити в купу останню частину Воно, переклад кхмерською вірувань культу смерті Юкатану звичайно оригінально. Але, я добре поржав з процесії ветеранів і тьолочки з сокиркою. Фінал прорахував на середині коли читав про таємничу цивілізацію на березі моря Тетіс.
Ну і від ківсяків непогано спрацьовує підвязування клубніки ну і ловушки розставляй з очисток, збирай і таке інше. Можеш спробувати нематодін якщо звісно купиш. А так в принципі гарна історія, тільки інтриги малувато і швидко прораховується фінал.

Чудове оповідання! Прочиталось на одному диханні!
Колорит шахтарського містечка одразу захоплює. Історії, легенди, дитячі персонажі, все дуже вдало підібрано. Горорні сцени вражать.

Дякую і бажаю успіху!

Дуже цікаво, а як саме прораховувався фінал у тому місці?

Тіко дихлофос - тіко хардкор! \../ \../

Велика подяка всім за відгуки!

Автор готовий до будь-якої критики, тому я обійдуся без прелюдій ))
Від різних запозичень (по-модному "алюзій"), які Ви тут розставили, виникло відчуття сумбуру (через поєднання декількох тем губиться цілісність карини, доводиться часом перечитувати абзаци, щоб не пропустити важливу деталь). Це прикро, оскільки в оповіданні все ж є декілька добротно прописаних містичних/атмосферних абзаців (як от сни чи опис вулиць). І не зрозуміла, якщо вже використовується реальна історія, то нащо змінювати назву шахти (але це не недолік, просто дивно).
Не думаю, що слово "макабрастичний" звичайне для лексикону школярки, хіба що вона читала відповідну збірку оповідань.
Мене ця Ліля починає лякати/дратувати своїм абсолютним знанням про все.

Передумали – тобто вона була не затопленою, то що тоді зараз припинили відкачувати?

Лекційна пояснювалка, ще й від духів - це просто жесть. Вона безжально вириває читача з історії, атмосфери, коротше з усього ((.
Це точно несподіванно - нічого ж наче не сповіщало)) та й не знати навіщо цей момент для історії.
Гость сконцентрований на тому, щоб вбити потвору, навряд в його свідомості в цей момент купа спогадів, тому чергова роз'яснювалка тут зайва.
І до речі, тема котів хоч і задекларована, не розкрита