Об'єктивно сподобалося, але є вагомі претензії. Спершу про особисте: авторе Ви гад! В гарному сенсі. Я якраз написав оповідання від другої особи, яке запізно, щоб відправити на конкурс. Прочитаєте його в квітні, якщо звісно виникне бажання. Але я не ображений, бо:
а) Судячи з реакції аудиторії, їй такий стиль подобається;
б) Воно все одно зовсім не схоже;
в) Моє таки краще

.
От тільки не збагну одного і це вже не претензія, а питання: я пішов на цей крок, щоб максимально деперсоніфувати головного героя, позбавити його ідентичності, зробити так, щоб кожен міг відчути себе на його місці. На це мене, до речі, надихнули веселі хлоп'ята з "Поріддя", мені було цікаво чи можливо змусити співпереживати такому картону. Але Ваш герой має чітке минуле, риси характеру і, я переконаний, багатьом буде важко приміряти на себе його личину. То чому друга особа?
В мові трапляються русизми, але такі, суперечливі, тому в цілому допустимо.
Щодо зауважень стосовно навичок майора СБУ, тут суперечливо: ми не знаємо, хто той золотозубий, може він десять років у гарячих точках провів і ще п'ять працював інструктором по рукопашному бою. Інша справа, що я б все ж трохи звання знизив, бо майор це надто серйозно і навряд чи його б відправили без підлеглих/напарника. Гарячий лейтенант, який рветься на фронт, а його не пускають, бо шкода дурня, оте саме те і зразу відпадуть всі зауваження решти авторів.
Найголовніше: ідея не нова, але подана слабко. Вона перегукується з оповіданням Роберта Маккаммона "Він постукає у Ваші двері" і Ваш "Новий дільничний" програє йому по всім фронтам. І по атмосфері, і по жаху, і по поведінці батьків, що всіма силами намагаються врятувати дітей. До речі, його начебто екранізували у згаданих Вами вище "Байках зі Склепу", тому може це не співпадіння, а несвідоме запозичення?
Тому ідея гарна, написано також чудова, але обрана Вами форма викликає нарікання.
Та все ж успіхів!