Дякую за коментарі, колеги!
Спробую пояснити, як я бачу проблематику.
Цитата:
Єдине що лишилося незрозумілим - чому люди досі не виявили родючі землі, а якщо виявили, то чому не повернулися за своїми? Яким чином збереглася жива екосистема (та ще й держава, хоч би й у виді залишків!) у світі, де настав суцільний Скажений Макс? Чому кілька поколінь люди прожили поряд з цим державним утворенням і нічого не помітили?
Уявлення не маю. Чесно.
Я описав світ таким, яким його бачить герой. Він вже народився у ньому. Він не знає, що таке держава і рятувальні експедиції. Він не знає, що саме трапилось сотню чи дві років тому і хто у цьому винен. Він вміє вирощувати гриби і знає, що з кактуса можна вичавити трохи вологи. Так, він знає, що колись все було інакше. Діди розповідали. Але з тих часів лишилося хіба кілька пластикових пляшок. Тож не питайте Мураху за геополітику. Все, що він про неї знає, то лише те, скільки у сусідньому поселенні дадуть картоплин за кошіль грибів.
Цитата:
Ще не сподобалося, що дія відбувається саме в США. Вони про себе й самі непогано пишуть, а хочеться свого...Хоча тоді б в коментарях почалися пошуки політичного підґрунтя, тож може краще б перенести дію до Африки?
Ну, в Африці і так спекотно, тож ефект був би не той, як на мене. Щодо США - відкрию таємницю. У мене є мрія - вивести українську літературу на міжнародний ринок. Це моя перша спроба писати так, щоб легше було перекласти, скажімо, англійською мовою і щоб текст сприйняли на Заході. У мене є тексти і про Україну, і про наші реалії, але вони навряд зацікавлять фермера з Вірджинії, хоча... "Тараса Бульбу" ж читають. Я не Гоголь, звісно, але й глечики не святі ліплять.
Одним словом, поки до втілення мрій ще багато працювати. З іншого боку - до пенсії далеко, час є.
Удачі навзаєм, друзі!