Літопис Града Змієва писал(а):
Отже, Вогневиця!
Відразу скажу, що оповідання сподобалося, але я все одно мушу дістати напильника
Відразу око натикається на топографічний опис, в якому легко загубитися
Місцевість однозначно треба описати чіткіше, з урахуванням того, що може побачити герой, та й прив'язати її до дороги, якою рухається Марко, теж не завадило би.
"Дорога привела Марка у долину між лісистими пагорбами. Але там, унизу, лісу давно не було, чорніли отвори ям, оточені відвалами та увінчані нафтовими качалками, пахло сірководнем і нафтою, чулося хлюпання і ритмічний скрип, з яким котрась з качалок опускалася у свердловину..." (це можливий приклад, як би це могло звучати). З опису нам уже ясно: мова піде про нафтовидобування на певному технічному рівні, в певних умовах. Решту деталей - дистилярні, навіси тощо- можна було б підкидати пізніше, коли би про це зайшла мова. Або, приміром, з грозою: "Швидко темніло, і долина занурилася у майже повну темряву. Лише гроза, що наповзала з-за Долу, висвічувала дахи навісів над копанками, зблискувала на вікнах незліченних дистилярень".
Так, я вже зрозуміла, що неправильно показала, "хто на кому стояв".

Слушні зауваження та пропозиції.
Цитата:
Після цього йде інформаційний прогруз (про ситуацію з нечистю). Прогруз не є злочином, боже збав, але, якщо можна цього уникнути, то краще уникати.
Цей прогруз варто розчинити поміж діями, я вже придумала, як це зробити.
Цитата:
Але мотивація "дідько поплутав" - якась недостовірна. Її треба було чимось підперти (приміром, раніше показати, що Марко краде та/або має важкі обставини, або показати, що мішок чимось важливий для Марка, або взагалі зіграти у те, що Марка неправильно зрозуміли, він не крав мішка - це викличе більше співчуття аудиторії). З іншого боку, мішок більше ніяк не грає в історії, тому його легко можна викинути. Інакше у нас є гачок, але з нього читачу нічого не перепадає: а що в мішку? Мабуть, щось чарівне?
Напевно, з тим мішком дядько поплутав не Марка, а мене.
Цитата:
Цитата:
Але гірники якимось чином дізналися про невезіння Марка
А от цікаво було б почути, як дізналися. Це ж хтось підставив Марка. Тобто сам по собі хід про те, що таємниця героя стає відомою, і це спрацьовує, як люта перешкода, прекрасний. Але бажано той би хід підкріпити чимось. Має існувати логічна лінія, як призведе до оприлюднення таємниці Марка.
Може, то Нечай? Тому він потім і допомагає Ярині, щоб спокутувати ненавмисно скоєну дурню, яка нашкодила Марку?
Також зависає дар Марка. Він ніяк не спрацьовує по сюжету, не пояснюється, а шкода!

Чи пов'язаний дар Марка з його невезучістю? Чи пов'язана увага Вогневиці до Марка з вогненним даром? Марк цілковито людина чи ні? Аналогічне питання з Блищаком, до речі. Також цікаво було б посилити моральну дилему Марка і Вогневиці. Якби люди відштовхнули Марка за його з'язок з вогнем, а лише Вогневиця прийняла, бо знайшла би рідну... гм... душу: Марку довелося би обрати - чи бути з фейрі, назвемо це так, чи піти до людей, які його не хочуть, і рятувати Ярину. Ця ситуація напрошується у проміжку між вибухом і арештом Марка. Марко ж тоді йде блукати у шахту, і от там все й могло статися.
Якщо точніше, то варто було би вписати таке: Марко зливає Нечаю інфу про свій вогненний дар і викликану ним невезуху. На наступний день стається вибух. Працівники бойкотують Марка. Марко йде у шахту, де спілкуєтсья з Вогневицею і робить вибір (Марко тут має дізнатися про загрозу Ярині - приміром, від Нечая). Марка заарештовують при спробі забрати Ярину від Блищака - але формально за вибух і чари. Ярину віддадуть заміж. Ярина тікає з дому і просить про мандрівку в шахту... ну і там Вогневиця вирішує врятувати їх, попри те, що Марко відштовхнув її.
Звісно, це лише моя пропозиція, автор чи авторка вільні щось з цим зробити))
Оце дуже важливо. Я щось завовтузилася саме з цим шматком оповідання. Але щодо "Ярину віддадуть заміж" - не прокотить із нею. Можлива трагічна розв'язка. Та за знаками - вже на повість потягне. ))) Стосовно Нечая - цілком!
Цитата:
Маю ще сумнів щодо Берегині, бо (нехай мене поправлять знавці, може, он, на Міфологічну кафедру сходіть з цим питанням?) зв'язок "берегині" з "оберіганням" - штука дуже сучасна. Берегині ж ніби були береговими русалками, і нікого не берегли, радше навпаки. Ну, або у вас власна міфологія, але тоді треба було й наймення цьому духу дати якесь інше.
Це мої власні вигадки. Люблю такі містифікації.
Цитата:
Отже, резюме: оповідання хороше, але початок бажано би переписати в такому дусі, як потім середина і кінець написані

Ну і підперти мотивації і причинно-наслідкові зв'язки в момент кризи

Дякую за приємні враження!
Дякую навзаєм, Літописе, за докладну, розгорнуту й дуже корисну рецензію. Удачі на конкурсі!