Напоминаю (на всякий случай), участники могут как угодно реагировать на подозрения в авторстве, кроме прямого согласия или отрицания.
(Это же относится и к неучастникам. Пожалуйста, не ломайте интригу ).

А чому ніхто нікого не вгадує? Багато новачків?
То й що, навіть цікавіше.
Почнемо, наприклад, з Птиці. Що я написала, розкажіть, будь ласка!
Бо я не пам'ятаю.

Роблю ставку на "Кармарот" ))

Піду читати.
І навзаєм. "Ковалівна і Залізний Вовк" -Леданика

Та я може взагалі прийшла у критиці повправлятись, щоб навички не втрачати і "за кумпанію" )
Бо ж чесно створила перше в житті оповіданнячко українською мовою, але чи наважилась винести той твір на широкий загал - от в чому питаннячко ))
Мені ж бо важливо, як воно звучить-читається, це ж інша фонетика, інші фразові ритми... важкенько, якщо досвіду бракує (

Судячи з кафедри, з фразовими ритмами й фонетикою все гаразд!
Щодо оповідання - шукатимемо. Українська взагалі - це наркотик. Зіскочити вже не можна, та й не хочеться.

Я тут новенька, ще розбираюся у всіх місцевих правилах/заборонах/обов'язках. Нікого не знаю взагалі, хто як пише і про що. Але з багатьма авторами цікаво було би познайомитися. Словом, "самі ми нє мєстние, отстали от поезда..."

За місяць має розпочатися ще один конкурс, черговий. Тож приходьте й туди, аби краще познайомитися.

Постараюся, цікаво тут у вас.

Та ж само історія.
Разів зо два пробував себе у мініатюрнику, щоб трошки відчути на смак роботу українською. Але порівняно велику річ українською написав уперше. Дуже заважає зачарування звучанням мови і мимовільне відчуття чогось сакрального))
Щосили прагнув піти слідом одразу за Сергієм Жаданом (брутальність і суржиковість сучасної мовної парадигми пересічної людини) і Валерієм Шевчуком (справжня літературність - смаковита мова, розлогі довжелезні речення, вставні звороти і повсякчасне староукраїнське-барокове "звертання до чительника"). Маю підозру, що вийшов задовгий шпагат "одна нога в Станіславі, інша в Бердичеві"...

Не знаю чого, але мені здається, що "Потороча з Гайворона" - це діло рук (крил?) однієї Птахи

Та що там тими крилами! Незручно. Тобто незкрильно. Краще дзьобом по клавіатурі!

Ух ти, скільки багато на Азимуті можна дізнатися про таємне життя пернатих