Обсуждение рассказа an024 Прокляття пасажу Гартенберґів

В мене трошки не узгоджується концепція перевтілення душі та спокути за гріхи минулого втілення із гепі-ендом і одруженням із нащадком коханого минулого втілення.

Не понятно в чем карма... То ли наработала ранее, то ли не прошла испытания. Нет объяснений, за что. А, так - хорошо и легко читается...

В даному випадку одруження навряд чи можна вважати щасливим фіналом. Тим паче, при обставинах, у які потрапили головні герої. Є теорія, що наш чоловік/дружина дається нам вищими силами для того, щоб нас чомусь навчити, підняти нашу душу на вищий рівень розвитку. А це процес нелегкий і часто болісний. Замисліться, чи багато ми знаємо щасливих сімей? Їх дуже мало. В більшості сімей люди відбувають процес "виховання".

В деяких працях висловлюється ідея, що вбивство, заняття темною магією або інший важкий гріх накладає свій відбиток на наступні втілення душі. Тобто душа спокутує його не обов'язково за свого нинішнього життя, вона може понести кару в наступних втіленнях. Знаєте прислів'я -"великі гріхи відкидають довгі тіні"? А німці кажуть: Kleine Sünden bestraft der liebe Gott sofort (за маленькі гріхи добрий Боженька карає відразу). Тобто за великі гріхи -може й не відразу. Ось це, власне, і карма.

Написано досить добре, лиш зауважу, що числа у художній літературі потрібно писати прописом, а не цифрами. І ще одне чи то зауваження, чи то запитання: як могла мати нащадків новоспечена відьма, коли вона померла, а дітей не мала?
Успіхів на конкурсі!

В оповіданні йдеться не про нащадків "свіжоспеченої відьми" Агнеси. А про нащадків її невірного коханого, який одружився на іншій і мав від неї дитину.

Оце ж я неуважний... Тепер все зрозуміло і логічно

Цікаве поєднання такого собі романтизму епохи Байрона (аж надто у сцені самогубств Соболєвського і Агнеси), кармічних перевтілень (які описані доволі вигадливо) і українських відьом. Добре написано. Бажаю успіху!

Дякую вам за відгук. Удачі на конкурсі!

Дякую, рада, що вам сподобалося. Удачі на конкурсі!

024. Не зачепило
Гуглимо Артур Німгін і Пасаж Гартенберґів і читаємо про збудований у 1904 році пасаж. Отже, події не сивої давнини. Отже, дитина Антонія Соболевського і Гертруди є максимум прадідусем/прабабусею Артема. Стара пані - бабуся Артема, є тоді дочкою дитини Антонія і Гертруди. І тут до неї портапляє носійка душі Агнеси - жінки, що зробила сиротоб її тата/маму та ще й до купи прокляла її сім'ю.... Ну таке. Але далі, коли йдеться про кармічне покарання: виходить так, що Агнеса напакостила (смерть молодої дружини Соболєва на її руках, самогубство самого Антонія, і власне самогубство, що, як відомом, найтяжчі гріхи). І тепер в якості покарання душа Агнеси має одружитися на хлопцеві, прабабусю і прадідуся якого вона благополучно вбила? Це ж що з нею мається статися в цьому шлюбі, щоб ій за вбивство така кара написана?

Дякую за відгук. Боюся, ви трохи неуважно читали. Чому бабуся Артема обов'язково має бути дочкою Соболевського і Гертруди? Вона ж його БАБУСЯ, а не мама. А бабусі у людини дві -мамина мама і татова мама. Але то таке. Про шлюб я вже писала вище. Бачу, тема карми для багатьох виявился складною. Удачі на конкурсі.