Обсуждение рассказа ak003 Таємниця Живени

Вітаю, Авторе!
Знайомий екіпаж, одначе! Але про це - в "Угадайці".
Ех, відчувається, зняти б обмеження в 40 кіл, от би Ви розгулялися!
Сподобалось.
А Живена, хоч і залишилася за кадром, та все ж
навіяла
Успіху!

Назва надто банальна. Це кажу як той, у кого колись було співавторське оповідання "Таємниця Гардени".
Теж про планету з дивними мешканцями, якщо правильно пригадую .
Є трохи алюзій. Тут і дакончик наче випірнув з мультика

І ментальний зв"язок з драконом, що встановлюється при його народженні, як у "Вершниках Перну" Маккефрі. І сіячі-інженери з "Прометею" згадалися.
А ще чогось Денис Безхмар... Тут і сам не знаю, чого
Але то все дрібниці. Оповідання гарне, з приємним післясмаком.
Успіху, Авторе!

Спасибо, Юлес. Спасибо, Док.
То есть "мне можно, но другим спуску не дам"?
Между дракончиками не вижу ничего общего. Ну, да бог с ними.
Со "Всадниками Перна" и "Прометеем" пожалуй, соглашусь.
Но при чём здесь Денис Безхмар? Можете пояснить?
Всем удачи!

Шикарно написано. Але відчуття незакінченості. Все ж треба у фіналі більш чіткіше дати відповіді, бо ефект не той. А враховуючи, що продовження не буде, так і хочеться спитати: І ШО?

Что мы имеем? Достойную идею посева жизни, которая разрастается за считанные десятилетия. Завязку достойного сюжет, очень насыщенного эмоционально. Иии... сюжет не лезет в 40 тысяч знаков, как я не влезаю в платье двадцатилетней давности.
С чего вдруг всё кончилось на самом интересном месте?
(Вот тут самое время ввернуть словечко "темпоритм", которым меня когда-то тыкали с невероятно профессиональным апломбом. Но я не буду)
Герою только что должны были залезть в память. Не позволив ему утопиться в озере, или что он там собирался сделать. Ну и, он должен был вкусить последствий в должной мере. Дух захватывает при мысли, как тут могло всё развернуться! А что взамен? Ничего, можно сказать. Троян ваш ловко свалил всё на новообретённого друга, и тот не только проделал всё гораздо лучше него самого, так ещё и выдернул его в последний момент из передряги.
Всё. Хэппи энд, неземная красота, обворожительно пахнет горными травками и всё такое.
Если это начало повести, так и скажите!
В общем, я не знаю даже.
Ничего не знаю. Может, ещё вернусь и скажу, вдохновенно и продуманно.
А вы ждите и бойтесь.

ідея, розвиток, моральні роздуми - все це, ніби, на місці. правда, сама мова іноді виглядала трошки...неживою. втім, українською, на жаль, читаю досить рідко. можливо, тому таке враження))

Панас, Фурзикова и Зюпа! Спасибо за отзывы
Ожидание смерти - хуже самой самой смерти.
Вы действительно такая коварная и жестокая?
И вам всем тоже желаю успехов!

Звісно! Приватизую назву! А якщо серйозно, у таких випадках починаєш помічати свої "штампи". Тільки то було давно й неправда

Це, Авторе, чисто суб"єктивне. От десь уявився мені саме такий дракончик з дещо котячими рисами поведінки. Міні-версія
А за Безхмара - взагалі не питайте . Ну... теж, мабуть, чомусь згадався той персонаж з твору Юлеса Скели.

Ещё хуже.

Вітаю, авторе!
Ваше оповідання одне з тих що мені найбільше сподобалися.
Хороший незаморочливий стиль, читається легко. Приємний персонаж. Дракончик мімімімішка - (обожнюю Хроніки Перна).
Вийшло правда так, що герой не дуже проявив себе рятуючись, а його порятували, то мабуть не гуд, подумалось мені.
А так усе класно.
Фінал мене задовольнив і потішив.
Удачі на конкурсі!

Дякую, Ліандро!
Радий, що сподобалось
А щодо того, що герой слабо себе проявив - іноді важливо просто приймати вірні рішення.
І порятунок героя - саме результат суми прийнятих ним рішень.
Вам також удачі на конкурсі!

Чувствуется, что автор не из зеленых начписов. По крайней мере не самый зеленый. Но, как и предыдущее откоментированное мною произведение, тесно в рамках обьема, хотя местами автор как специально затягивал, там где это было не обязательно( Короче, хорошо, но можно бы и лучше.

Прочитав «мутантського»


Краще «В тому, що це був обшук, у Троя...»


і, розправивши крила, спікірувала


Але ж, безперечно, засіяли


впав у


розвідники, дуже


півгодини


До того ж, треба вже


Такаяма і, трохи


досить-таки


боже, Комітет


Живена, чомусь


Зайва кома.


Дилетант”.


Можливо, хтось


може, гайнути


жаль, у


крісла, запротестував


не


залунали


мабуть, це


мовити, «збіжжям»


І, змахнувши


А ще

* * * * *

Цікаво й захоплююче. Одне з найбільших за обсягом оповідань читається легко та швидко, об’єм не відчувається, що є безперечною ознакою якості.

От тільки людство шкода. Воно ж так нічому й не навчиться — буде знову і знову захоплювати нові світи, замість того щоб взяти під контроль тваринний інстинкт розмноження. Воля вибору — це, звісно, добре, але чи усвідомлюють люди, що і між чим обирають?

Chelovek! Спасибо за отзыв!Полностью согласен.
Удачи!

Сильно Грамотный!
Щиро дякую за коми, "очепятки" і гарний відгук!Та хіба ж я знаю? Нехай думають!
Ви от, наприклад, замислились. Мені це дуже приємно
Дякую і успіхів!