Пожалуйста, пожалуйста... только основная фантидея не в снах. После конкурса расскажу обязательно.
И буду чертовски благодарен, если кто-то даст ссылку на современное произведение (рассказ, повесть, роман, фильм) в котором бы эта идея УЖЕ обыгрывалась.

Лично меня не впечатлила, а так - ничего не имею против. А ехидничать в комментариях к некоторым работам - святое дело, боевой приём такого бравого сыскаря и боевого товарища, как Володя Шарапов.

Вітаю. Твір класний.
Тепер зауваги.
1. По ідеї ситуація, коли сновидці отримують доступ до інформації має бути не винятком а буденністю. Мені, наприклад, періодично сняться різні паролі. У відомому голівудському фільмі це теж обіграно. Так чому ж тут виникла нештатна ситуація? Аж така, що доводиться ліквідовувати виконавців. В той час як питання вирішується збиранням виконавців на закритій віллі, підписами про нерозголошення ітд ітп.
2. Що, одного паролю досить для такої суми? Навіть у мене банк вимагаю двохфакторну автентифікацію. А чому тут ні?
3. Що заважало шишці попросити банк заблокувати рахунок терміном на ... ну доки не пришиють всіх виконавців?
4. Як шишка збиралась перевірити що за весь цей час пароль не "злили" назовні, та хоч у відкритий доступ. Виклади - і ти в безпеці, його знають всі, резон вбивати тебе різно зменшується.
5. Чому ніхто із жертв такого не зробив?
Це все треба пропатчити.
Побажання.
Я все чекав, що таємничий замовник виявиться відомою особою про яку співають харківські футбольні фанати. На пенсії десь в Аргентині. Під чужим іменем і обличчям. І тільки в сні він розкрився. Не дочекався. А жаль, це б надало твору додаткового шарму.
Втім, при усіх недоліках твір поки що в ТОПі, сподіваюсь там і залишиться.
ЗІ
істеричність героїні виправдана, але дратує, пила вона б якійсь піґулки, чи що...

По мотивам математики Угрюмого.
Думаю, Вы спутали триллионы с биллионами, т.е. миллиардами.
И не баксы, похоже, а гривны.
Тогда, например, 200 млрд. грн. - и цифра двенадцатизначная,
и сумма вполне достижимая для нашего олигарха (но никак не 200 млрд. бакинских).
Но тогда "на нос" получится всего по 5 тыщ. грн.
А такой суммы для полного счастья хватит разве что для Шуры Балаганова.

А сам рассказ по эмоциям - неплохо, даже хорошо.
По логике - напряг И дело не только в цифирях.

Удачи на конкурсе

Не верите вы в олигархов, пане Юлесе

Так что, все умерли?
Выходит, счастье невозможно...

Не думаю. Мне не кажется, что "все умерли". Изложение от лица неуравновешенной особы, которая не в ладах со своими фантазиями и арифметикой. Скорее всего, она ошибается. Так что "счастье есть, его не может не быть" (с)

12знаків – то від 100млрд до 999млрд. Чому в тексті мова про трильйони?
5т$*42млн=210млрд$ — нереальна якась цифра. У світі здається нема таких багатих політиків?
Крім того, це нині більше за річний ВВП України.
Гаразд. Припустімо у майбутті цифра буде реалістичнішою.
Разом з тим, можливо якоїсь страшної інфляції і не буде. 5т$=130т.грв – то й нині не надто багато. Хоча, частина робітників таки піде в запій... Але може й некритична.
Тож, такий спосіб "відібрати й поділити" – мабуть є непоганим і безпечним для суспільства. І гарний натяк іншим упирям – бути таки скромнішими. Та й "заграніца нам поможе" – ні, ні, звісно ж засудить "крадіжку прив.власності", але не втримається і таки пришле купу дорогого імпорту...
Але. Нереалістичним здається спосіб "відбирання". Особливо за умови, що упир вже попереджений...
Так, інет-банкінг небезпечний для вкладника. Навіть і не знаю чому всі такі безтурботні. Питав у кількох банках, чи існує у них обмежений інет-банк. (тобто, щоби засадничо не існувало можливості переводити гроші на чужі рахунки в інеті) – не відповіли чітко. Або нема, або рядові працівники і не знають. Але якщо у вкладника мільярди і він власник банку, чи його "корефан" – то не розумію в чому проблема. Все легко й просто блокуватиметься навіть і без фін.моніторингу.
А тут ще й купа часу була. В чому проблема, відкрити захищений рахунок чи навіть депозит (тижневий?) без права дострокового розірвання?
Зрештою, навіть для значно менших сум інет-операцій банк може телефонувати клієнту й питати підтведження. Пригадую як вже покійна Дельта кілька разів мене турбували й уточнювала, чи то й справді я переказую 1 (одну!!!) гривню на телефон. Мені аж незручно було. Намагався їх відмовити і не турбуватись, коли поповнюю той номер. Але вони були вперті.
А тут 5 трильйонів(!!!!!) гривень і банк навіть не смикнувся? Таке можливо? А що буде з його балансом? Особливо коли люди почнуть знімати?
Тому, в цьому питанні оповідання не переконливе...
Та й треба було якось пояснити, чому упирі тримають аж такі гроші саме на поточному рахунку, а не у власному бізнесі чи у надійних активах, або хоча б на найвигіднішому депо (термін 1-2 роки!), як звичайні люди. Наприклад, йому тре була вся сума для валютних, біржових чи ще якихось спекуляцій (де мають інсайд і змогу нескінченно часто стригти "оленів")?
А ще посилити, обґрунтувати погрозу упиря про "все поверну" і пояснити, чому тепер не зможе повернути. І справді чому? Навіть як люди потратять одразу, то можливо ж, що їм ще й % за "овердрафт" доведеться платити. Чи неможливо? Бо таких людей буде забагато а упир не схоче "світити" своє ім'я? Але ж і про це треба було написати...
А так, хоч і приємно, але якось надто вже казково вийшло...
А можна було краще. Після першої ж смерті (або й до неї?) всі інші її колеги мали все й одразу усвідомити і вдарити на випередження. Кім коду — добути копію сім-карти банківського телефону упиря. І може вночі, чи коли він там спить, почистити рахунок, але вже також і розмовляючи з банком, причому його голосом...
Десь так. Та й це не дуже переконливо, але повірити й зрадіти простіше.

Автор, вы не уважаете своих героев? Не любите уж точно.

По ходу, и читателей тоже.

Переход на личности? А как же: "6. Очень хотелось бы видеть на форуме не просто вежливость (никаких переходов на личности - только тексты!), но и учтивость"?
Я - скучен и неинтересен (БББ: бледная быль бытия). По тексту вам есть что сказать?

Не отвечать куда как учтиво. А можно ещё в упор не видеть заданных вопросов и присланных сообщений. Тогда отвечать не надо, факт. "Я скучен и неинтересен" я уже тоже где-то слышала. В вариации "мы с вами друг другу неинтересны", верх учтивости.
Рассказ. Героиня ваша, она не просто шлюшка. Это какая-то дура редкостной огранки. Ну наверное, бывают такие в жизни, но делать главной? Вот я и хотела спросить: вы нарочно её такой вывели, с какой-то высшей целью? Или это авторская ошибка? Когда у меня ГГ мужик и пишу от первого лица, герой часто читателям не нравится и они никак не могут сформулирован, что не так. А дело всего лишь в том, что автор не мужик. Думала - может, и в вашем случае что-то подобное получилось.
Проводник Саша... ну, видимо, естественно реагирует. Если гегиня не заблуждается на его счёт. Только почему-то я начинаю про мужчин думать хуже, когда про него читаю. И вообще о людях плохо думаю. Странное дело. Видимо, не знаю жизни совсем. Сохранила наивность до своих лет.
Ну бывает.
Не отвечайте, пожалуйста, раз вам в лом.
И извините, раз так вышло.
Убираюсь с ваших глаз подальше, раз неинтересно.

Я в шоке. Девушку убить собираются, а у неё все мысли на тему: Вот же ж бесшабашная
Автор, вижу, что уже донимали Вас этим вопросом, но с паролем надо что-то решать. Даже если Ваш злодей-миллиардер хотел отомстить и замести следы, пароль он бы всё равно сменил на всяк случай.

А мне кажется, что это как раз нормальная тема, обращать внимание на губы и прочие прелести. Показано, что ей жить хочется. Аппетит хороший... не только бутербродов и ухи касается. Вполне себе достоверно психологически.
Парня только жалко. Н-да.

Я вот как размышляла. Если очень страшно, то тяжело думать о чём-то ещё помимо причины этого страха. Я бы до последнего думала, как всё-таки спасти жизнь (по крайней мере до того момента, как деньги всем разбросала). Но, может, ГГ и не страшно вовсе. Отчаянная девушка с хорошим аппетитом!