В сентябре 2007 года известная американская компания Google и частный фонд X-Prize объявили совместный проект (по сути, конкурс), целью которого является отправка первого частного мобильного устройства на поверхность Луны.
По условиям конкурса, в нем может участвовать любая команда из любой страны. Своими силами она разрабатывает робот (типа лунохода) и доставляет его на Луну. Там он должен преодолеть расстояние в 500 метров, передать на Землю снимки, видеопанораму, пакеты данных и просуществовать там в рабочем состоянии определенное время.
Призовой фонд конкурса составляет 30 миллионов долларов. 20 миллионов получит команда, которая первой доставит ровер на Луну. Команда, которая будет второй, получит 5 миллионов. Есть там и другие специальные призы – например, ровер какой-то команды проехал не 500 м, а например, только 100 – и это тоже будет поощрено организаторами конкурса.
Обязательное условие – это осуществление проекта с помощью частных инвестиций: доля государственного участия не должна превышать 10 процентов. Смета не важна: тратьте хоть 10 миллионов долларов, хоть 50. Хотя, разумеется, чем дешевле, тем лучше и больше шансов привлечь инвесторов.
На данный момент в конкурсе зарегистрировано 19 команд из разных стран мира, в том числе из США, Италии, Китая, и других. Я знаю, что команда из России также стремится стать полноценным участником этого конкурса – она состоит из бывших и ныне действующих инженеров ракетно-космической отрасли, энтузиастов и любителей космонавтики. Своему проекту они дали имя "Селеноход".

И еще про частный космос:
http://lenta.ru/conf/kosmos/

Дорогі фотки.
Мабуть у когось багато зайвих грошей...
Бо є зрозумілі й виправдані (комерційно, безпеково, науково...) косм.проекти (супутники, телескопи, може й МКС...)

І, чомусь, є отаке. Політ на Місяць вже обійшовся людству в шалені гроші (передусім американцям, які за космічні перегони від 59 по 69 заплатили в наступне, меркуріансько-сатурніанське десятиліття, інфляцією аж до 15%! притому, що для них "комфортні" 2-3-4%: www.tradingeconomics.com/united-states/inflation-cpi).
Хоча, була й користь. От, напр., "тюрма народів" зрештою розвалилась (інфляція була прихована і називалась дефіцитом).

Але нині таких бонусів космос не дасть. Наразі працюють інші чинники для умиротворення.

І кому ми аж так далеко потрібні, якщо навіть вдома сміття сортувати неспроможні?

Пане Володимире, а-я-яй! Поганим тоном є рахувати чужі гроші. Ось у чому Ви, мабуть, праві, так то у тому, що велика інфляція у США - відповідна у всіх залежних від супердержави країн. Але ж віддайте, будь ласка, належне цій великій державі: більшість здобутків у вивченні космосу належить саме їй, особливо останнім часом.
І хто від чого розвалився, питання не таке вже й просте. Взагалі то ціни на нафту тоді Рейган + Маргарет + Арабські Шейхи "завалили" нижче плінтусу. Це варто вважати основною причиною, але навряд чи єдиною. Це Ви знов про нас нинішніх, бо весь цивілізований світ зі сміттям розбирається непогано і на тому не зупиняється. І ми колись навчимось, коли "сміття" з власних мізків виметем.
Ви праві в тому, що перейматись в першу чергу треба своїм, але про загальнолюдське теж не забуваєм.

Може й слушно все пишете.

Бо інфо про ситуацію зі сміттям на Заході у мене в голові застаріла років на 23 (Альберт Ґор книга „Земля у рівновазі” написана 1992-3p. - розділ „Пустка”; є в інеті українською). Якщо у них вже все стало добре -- то й добре.

Тепер про місяцеходики.
Яку би аналогію придумати...
А от уявіть, що нам всім, на конкурсі „Азимут”, організатори видали завдання: переписати таке-то оповідання Азімова, але щоби воно стало кращим. І ми переписуємо! Замінюємо власні назви, описи персонажів, діалоги, термінологію і т.д.

Може я несправедливий. Може задум місяцехідного змагання був іншим. Може сподівались, що хтось винайде антиграв за 5коп., щоби заробити таким "елегентним" способом 30млн$. Але чомусь новин про якісний прорив тих приватних ініціатив -- не чути.

Тому мені те змагання здається якимось нездоровим. Так само як і проф.спорт, який калічить його учасників (як не надмірними навантаженнями або "ліками", то силою бажання "перемогти"). Зд., на самому початку олімп.ігри не були такі запеклі і водночас відірвані від народу. І перший марафонець біг до смерті задля важливої мети, а не...

Теми, які ви піднімаєте, пане Володимире, особисто мене теж зачіпають, але не завжди маю час в них заглиблюватись. Можливо, Ви не звернули увагу, цю тему як почали, так і покинули кілька років назад, зараз до неї навряд чи збільшився інтерес. Якщо і обговорювати, то краще в Болталці 40-го конкурсу, тоді ще може хтось підключитись.Змагання за Місяць, якщо Ви про це, в першу чергу розкручувалось як продовження тодішньої холодної війни і гонки озброєнь. Це була демонстрація технологічних можливостей наймогутніших у воєнному відношенні країн "достати" країну-суперника у разі ядерного інцинденту. Науковий інтерес колективів розробників теж зіграв свою роль, бо вони працювали по 12-16 годин на добу на протязі довгого часу, жервуючи приватним життям. Але ж таки прорвались до Місяця!
Так само і в спорті. Амбіції цілої країни, особливо якщо вона авторитарна, накладаються на власні амбіції окремого спортсмена. Тут і різні зловживання, за які спортсмени платять власним здоров ям. Але ж роблять рекорди. Під "пресом" подібних амбіцій не всі спорсмени і, навіть, не всі країни, але заради справедливости признаємо, що більшість. Таке життя.