Обговорення оповідання bb028 Вивір

Авторе, нащо ви білоруську перекладаєте, все ж зрозуміло?
Гарне оповідання, дякую. І цікаве вирішення теми.

Дякую за приємний відгук.

Перекладаю, бо інколи на конкурсах сваряться, що незрозуміло

Авторе, вітаю!
Оповідання гарно придумано й написано Навіть мені стало жаль того Гектора... А білоруська мова додала персонажам додаткового колориту. Про інше говорити не буду, окрім того, що ви обрали важку тему для історії, і з нею впорались.

Вітаю, Авторе!
Емоційно важке оповідання, дуже оригінальний погляд на події.
Трохи важкувато було продиратися на початку через описи, але передача динаміки подій суперова.
Справжній жах - він усередині нас. Дякую!
Чудово вийшло!
Успіху!

Дякую Вам за схвальні відгуки Христе та Зайчику.

Тішусь, що емоційно зачепило і пошкодували Гектора.

Зловживання описами то мій гріх. Проте улюблений гріх

Успіхів Вам на конкурсі!

Важка тема і чудове її розкриття. На початку я ще якось розкачувалась, але екшон... екшон так екшон! Цікаві, різні персонажі, Гектора шкода. І ще кілька хвилин я просто відходила.
Удачі на конкурсі!

Дякую.

Дуже радий, що Вас вразило.
Приємно читати схвальні коментарі.

Успіху Вам на конкурсі!

Гарне оповідання, але мені не вистачило інформації про самих білок.
Хто вони? Як з’явилися? Це якісь експериментально створені тваринки, чи магічні?

Ееее ))))
То вже буде ціле окреме оповідання.
До слова, чудова ідея для другою частини))) Розповісти історію їх виникнення!

Дякую за відгук та ідею.

Успіху Вам.

Цікаво.
Й переконливо.

Крім, як уже зазначали – мотивації тварин.
Десь з рік тому на конкурсі хтоні всі дружно людям допомагали. І то теж було дивно.
Причому, у хтоней ситуація з проблемою засилля людей дещо краща – можуть, мабуть, сховатись від нас, всередині стін, наприклад, й перечекати...
А для тварин людина – це ж не інакше як щось на кшталт "монстрів з глибин".
Бо от уявіть, що йдете натовпом у лісі на якийсь "фуршет", чи плаваєте у ставку, пильно стежите чи нема хижаків поблизу – а тут "Бах!", і з друзів вириває хутро/пір'я, бризкає кров...
А потім приходять люди, всі на одну морду, і забирають трупи...

Або просто приходять і зносять все житло (дупла, нори...) і їжу... Чи отруту всюди розсипають...

Якщо ж цих білок модифікували, як єнота з марвелівського фільму, то, знову ж таки, цікаво, що саме змушує їх працювати на людей.


От якби був приквел!
З, наприклад, поясненням порозумнішання тварин (лише диких!?), сценарієм домовленості між тими тваринами і людьми, повішенням десь посеред лісу особливо затятих людських вбивць... тих що "мисливці" – у подарунок тваринам (а не марнування м'яса – як-от у перших серіях нового Декстера).
Тоді логіка би була. Очевидно ж, що саме ті люди, які нині навіть до інших людей не можуть ставитись по людськи – не здатні будуть і з розумними тваринами дійти згоди. З усіма витікаючими наслідками. Отакими – зусебіч цікавими й пізнавальними наслідками.

От читав минулого року фант.оповідання (переклад на укр.), де птахи чомусь люто озвіріли й почали вбивати вночі людей.
То там логіка зрозуміліша. Наприклад, їм набридло вмирати болісною смертю від отруєння. От як сотням журавлів в Асканії-Нова... То ж є сенс клювати людей – вони цілком придатні в їжу.

Дякую за відгук.

Не зрозумів чи Вам сподобалось, правда)))

Вивірки не допомагають людям. Це диверсійний спецзагін. Робота в них така. ))) Військові вони. В складі відповідних збройних сил.
В даному тексті вивірки не розглядаються як тварини. Вони наділені усіма людськими рисами. Людською психологією.
Припускав, що це зрозуміло з тексту.
Але те що очевидне автору - далеко не завжди зрозуміло читачу)))) Особливо в моїх оповіданнях.

Центром оповідання є конфлікт почуттів Головної Героїні. Її кохання до підлеглого та виконання обов'язків очільника загону.
Особистого почуття та відданості Батьківщині. Фінал мав відобразити, як виконавши свій обов'язок перед Вітчизною (бо це понад усе для неї!) її розриває з середини усвідомлення втрати.
Надзвичайно великої ціни - заплаченої нею особисто (смерть коханого). А зовсім не прагнення тварин допомагати людям. (((

Решта все, лише фон на тлі котрого відбувається цей конфлікт. Тому висвітлювати мотивацію вивірок, описувати їх появу - вважав недоречним та зайвим. Неважливим.
(Так само, як описувати куди і для чого рухається колона з людьми. І що вони там везуть).

Якщо твір не доніс мого задуму до читача (хоч частково) - значить він не вдався. Тож треба більше працювати над своїм словом.

Можливо напишу продовження, де буде описуватись поява цього загону. Але і там це не буде самоціллю твору. А лише тлом для якогось іншого конфлікту, усвідомлення чогось чи переживання героїв.

Ще раз дякую за коментар. Успіхів!!!

Не треба так категорично Як бачите, багато читачів вас зрозуміли, оповідання пройшло до фіналу, тобто сподобалося більшій кількості учасників, ніж ті, хто тут коментував. Навіть у найкращого твору в світі обов'язково знайдеться кілька читачів, які з ним не резонують і не побачать того, що побачили інші. Це не означає, що твір не вдався, це означає, що до нього натрапив не його читач
Вітаю з фіналом! Зичу вам багато високих оцінок

Дякую