Обговорення оповідання az015 Ніжно-рожеві троянди

Вітаю, Авторе!
Чесно кажучи, через назву очікував, що будуть фантастично ніжні рожеві шмарклі.
Радий, що помилився. Цікава психологічна драма. А назву я б змінив. НМХР.
Наприклад (навскидку): "Троянди в пустелі". Довше подумати - можна щось і краще вигадати.
Успіху на конкурсі!
Навіяло

Дякую за відгук. Що до назви то обрав через квіти які найбільш запам'яталися головному герою.

Я це зрозумів, тому троянди треба залишити. А от ніжність із назви краще прибрати.
Вона має бути в оповіданні (і вона там таки є, все нормально!)

Вітаю, авторе!

Дякую, що не скотилися таки у рожеві шмарклі

В оповіданні достобіса нелогічностей. Найголовніша - Марк хоче покинути проект, бо ж дружина - вагітна. А до цього чому не покинув, якщо він її аж так кохає? Тобто, якби не вагітність, то начхав би на кохання і таки полетів?
Друге - чому вирощувати квіти бозна як далеко від бази? Поруч місця не знайшлося? Чи не хоче, щоб хтось знав? Якщо не хоче, щоб знали, то куди ж дивиться решта колоністів, якщо не помічають частих вилазок Марка на "квітник".
Третя - капітан з якогось переляку розповідає Марку усю правду, яку не знає навіть Стен. Так, стоп, хто такий Стен??? Старпом, штурман, навігатор? Персонаж вистрибнув, як чортик з табакерки і більше про нього ані слуху.
Четверта - ну, я не певен, що політичні кризи і війни аж надто спонукали б раптовий старт. Ба більше, в умовах оголошеної атомної війни ядерні щити учасників конфлікту приведені в повну бойову готовність. Тобто, старт будь-якої ракети перехоплювався б, а вже потім би розбиралися, чи то міжконтинентальна ракета, чи транспорт колоністів

Текст написаний доволі "брудно" - повтори, зайві уточнення, русизми.

Тож даруйте, але не "зайшло".

Успіхів та наснаги!

По-перше, спочатку герой був готовий покинути кохану задля порятунку людства, а вже звістка про поповнення як буває в житті все змінює з ніг на голову.
По-друге, як вказував що планета лиш місцями вкрита зеленню.
По-третє, тут згідний, можна було це випустити із тексту
По-четверте, а ось про це навіть не подумав.
Дякую за коментар

Вітаю авторе!

Є декілько зауважень.

У першому абзаці раз повторюються слова "повільно", "промені". Може якось переформулювати?

Чорний скафандр під "смертельними променями" не кращий варіант. Поверхня повинна відбивати світло зірки, щоб запобігти перегріванню.

При наяності лише поодиноких плям зелені навряд чи на планеті буде достатньо кисню, щоб ходити з відкритим забралом

Дякую за відгук, прийму до уваги ваші зауваження

Оповідання написане в гарному стилі, що відповідає назві - ніжно.
Але щодо сюжету - мені дуже багато не зрозуміло.
1. Марта і Марк сидять в машині в однакових скафандрах. На Марту каміння падає, на Марка ні? Скафандр Марти псується, а Марка зовсім ні? Власне, я таку ситуацію можу уявити. Але в оповіданні цей епізод описано дуже сумбурно і незрозуміло.
2. Причина вильоту з Землі теж якась не правдоподібна. Якщо на планеті (в країні/регіоні) виникає загроза війни, то влада мобілізує свої сили, а не відправляє кудись. Але це вже, бачу писали інші коментатори.
Загалом, як особиста любовна драма ГГ - гарно. Як нф - багато неточностей і логічностей.
Удачі на конкурсі!

Описав що буря закручує каміння, хоча згідний, що описав це коротко й не зрозуміло

А тут я більш робив акцент на порятунку людства.
Дякую за відгук

Усім дякую хто не полінився написати поради та зауваження.