Вітаю, Авторе!
З назвою не згоден, тим паче, що і Ваш сюжет не дуже це аргументує.
Ляп:
Цитата:
— Ну тоді сідай… Розповіси по дорозі…
У машині сиділи ще двоє людей у камуфляжі, на головах - балаклави. Максим перелякався, але незнайомець запевнив, що це його охоронці і нічим йому не загрожують.
Поки їхали, Максиму довелося про все розповісти незнайомцеві.
...
— Сідай у машину — поговоримо, — запропонував незнайомець.
Максим погодився — а що ще робити.
А до цього він біжав поруч із машиною, та ще й розповідаючи? Уявляю собі цю картину!
Початок зацікавив, тож і далі я очікував в тому ж стилі. Навіть до зустрічі з Фіделем все було начебто ок. А потім - що далі - то все більш якось зіжмакано і не видовищно. Розтлумачки навіть у діалогах мають неприродний вигляд, наче розповідають не герою, а читачеві.
І в фіналі ще один ляп, як з автівкою (контрольний в голову):
Цитата:
Має спрацювати автоматика та викинути парашут. А далі…
...
Макс, долаючи перевантаження у сім же, поворухнув рукою та натиснув кнопку, випускаючи парашут. Аппарат почав гальмування.
Щодо ідеї: Логіка Системи - що спротив необхідний - викликає сумнів. Зазвичай влада в подібній системі піклується про своє поточне процвітання і не переймається майбутнім всього людства.
Звісно, щось подібне описано в Матриці, але ж там ШІ без людських слабкостей. Та й навіть там авторам довелось це штучно пояснювати, мовляв, цілком задоволений люд менше енергії виробляє.
Але все це - НМХР, звісно.
Удачі, Авторе!
А фінал сюжету фінал одного мульта
навіяв 