Обговорення оповідання ay004 Олешки-2120

Вітаю, авторе!

Діалоги - це щось неймовірне, особливо на початку. Браво!

Дуже сподобалося. Оповідання піднімає питання і змушує над ними замислитися. Ще прекрасный фінт фухами, коли одразу сприймається, як щось іронічне, а потім переростає в цілком серйозну і глибоку історію.

З мінусів можу зазначити, що, як часто трапляється саме з такими історіями, відповіді люди самі не знайшли і все дізналися від прибульців.

Успіхів та наснаги!

З.І. Ні, не втримався. Привіт з Роршаха В гарному сенсі такого порівняння.

Вітаю. Непогане оповідання, поворот з Кальяні дуже цікавий, хоча й очікуваний, але пішов у несподіваному руслі. Люблю такі прийоми. З мінусів:
- Половина твору минає, доки герой бодай добереться до знаків;
- Заднім числом згадуються речі, яких не було;
- Вадим стверджує, що народився в мирний час коли війн на світі немає, а наприкінці згадуються якісь міжплемінні чвари у Сахарі. Тобто, заборона введена лише проти зовнішньої агресії, а всередині країн внутрішні конфлікти не вщухають? Але ж це створює чималеньку таку лазівку.
- Ознака розуму це симбіоз - стверджують Ваші прибульці. Ознака розуму це технології - вважають Ваші земляни. Ознака розуму це телепатія, а всі, хто її немає, істоти нижчого ґатунку - заявлять якісь інші прибульці напередодні геноциду. Тобто, у різних істот, цивілізацій, культур різні уявлення про однакові речі. Це правда, але що пропонує Ваш твір, щоб здолати цю прірву? Прийняти версію прибульців, бо вони сильніші. Чудове рішення, вельми розвинене та цивілізоване. Виправдати може що завгодно, починаючи від Французької Революції та закінчуючи поїданням Джеймса Кука. Тож мораль тут дуже слизька і я не можу з нею погодитися.
Проте написано гарно, читалося цікаво, тому "1" заслуговує. Успіху!

Красно дякую, Фантоме! Приємно дізнатися, що дещо таки вдалося!


Ну, не зовсім. Тамільці деякі відповіді знайшли самостійно. Тільки їх ніхто не слухав...

Успіхів навзаєм!

Олександре, дякую за уважний і докладний розбір, і за одиничку!

Слушне зауваження. Треба буде уточнити.

Саме так. Про це й мова. І ще - що навіть правильні речі при їхньому надто радикальному поданні можуть стати не дуже добрими. І різниця уявлень може бути дуже великою. Наприклад, у прибульців в оповіданні навіть світло інше, тобто побачити щось так, як вони, можна лише при освітленні, звичному для них і незвичному для людей. І це будуть зовсім інші картинки світу. Те ж саме стосується й нашої звичної культури, яка насправді дуже однолінійна - або так, або неправильно. А насправді варіацій може бути купа, і не лише у версії постмодернізму. Наприклад, що люди знають про тамільську культуру? А вона насправді відрізняється від нашої не менше, ніж інопланетна. Все, що про неї згадується - це історичні дані, а не фантастика, і це лише невеличка частка. Бо у тамілів ще й усталений матріархат - єдиний на нашій планеті. А позаяк це вельми численний народ, то свої традиції вони вдало розповсюджують... Просто люди у нас до того, що для них незвично, зазвичай дуже неуважні.


Аж ніяк. Прибульці лише наштовхнули людей на згадку про сенс таких речей, як співпраця і конкуренція. Бо у нас вважається "двигуном прогресу" саме конкуренція, але насправді це не так. Бо все, що створили люди, вони створювали завдяки саме співпраці. Якби вони лише конкурували, то просто б перебили одне одного, і від людства мало що лишилося. Жодна промисловість неможлива без свідомої співпраці багатьох людей. Тобто нам усім на суспільному рівні втовкмачують хибне уявлення. Вадим був готовий конкурувати з Кальяні за першість у відкритті, але вона, навпаки була готова співпрацювати, і саме це виявилось ефективнішим для загальної справи, ніж конкуренція. І герої зрозуміли це самі. А симбіоз прибульців тут, власне, ні до чого. Це просто одна з варіацій культури. Більше думати про співпрацю людям варто не тому, що це сказали якісь інопланетяни, а тому що це насправді ефективно. Якось так.

Успіху навзаєм!

Мені сподобалося. Сюжет захопив з самого початку, й не міг відірватися від читання
Автор майстерно володіє словом
Кілька раз несподівано був вражений поворотом сюжету.
Взагалі, гарний твір

Корсаре, щиро дякую за такий позитивний відгук!

Вітаю, Авторе!
Чудова пригодницька фантастика, та ще й з мораллю.
Та ще й такий симбіоз НФ і магії.
І чудова мова.
І мені зовсім не муляє, що наприкінці згадується спілкування з чужопланетниками,
яке насправді відбулося раніше. Мені і в такому варіанті все зрозуміло.
Радий, що землянам хоч якось вдалося продемонструвати здатність до співпраці.
Дякую за оповідання!
Успіху на конкурсі!
Суцільний кварц? Все із піска? Навіяло, не ображайтесь

Вітаю, Авторе!
Серед прочитаних мною оповідань Ваше -мій фаворит.
Є таємниця, можливі шляхи її розгадування, неочікуваний хід подій.
Мова - це окрема тема, просто смакота.
І місце події обрали вдало.
Навіть роль мовознавиці, яка виявилася не зовсім мовознавицею, дуже сподобалася.
Щиро бажаю удачі у фіналі!

Юлесе, щира подяка за відгук і за "навіяло" (хоча там якось зовсім сумно, в Олешках все ж таки веселіше)!

Вам теж успіху!

Красно дякую, Христе! Дуже приємно!
Удачі навзаєм!

Та звісно, веселіше!
Тому й просив не ображатися.
Бо несповідимі шляхи асоціацій моїх.

Оповідання досить пристойне.
Але, НМСД, розмовний контакт з прибульцями цікавіше було б показати не як згадки в діалогах і в доповіді перед панством, а саме як контакт з прибульцями. Бо таке відчуття, що найцікавіше мені не показали. І тепер-от думай-гадай, де Вадим правду говорив, а де недоговорив)
Удачі!

Доброго дня, авторе!
Дякую вам за оповідання, яке прочитала з великим інтересом, а оце тепер сиджу і гуглю тамільців. І схоже, це в мене сьогодні надовго.
Єдине питання, яке в мене виникло під кінець: а якщо подумати, то людина таки "співпрацює" з іншими формами земного життя. Щоправда, не з власного бажання, а просто тому, що так історично склалося. Я про бактерії, що живуть у шлунку людини (між них є і корисні). Та й на шкірі, кажуть, в нас теж хтось живе... Цікаво, що б сказали ваші прибульці про такий симбіоз?
Бажаю успіху і вболіваю за вас!