Вітаю, авторе. Я прочитав ваше оповідання.
Моя думка суб'єктивна, а питання помилкові.
Оповідання написане гарно. Читається легко. Є герої, є чудовий опис Титану. Особисто мені, історія сподобалась.
Кілька дрібниць:
Цитата:
піхота в поліморфних скафандрах із базуками напоготові
Якщо ви використовуєте реальні назви зброї (відомі читачам), то слід зауважувати, що у вашій історії ця зброя має трохи інші характеристики. Справа у тому, що на Титані, де відбуваються події, трохи інші умови (сила тяжіння, атмосферний тиск), тому земна зброя буде діяти інакше. Як вихід: або сказати, що "базука" має якісь відмінні від земних характеристики, або вигадати нову зброю, наприклад, "титановий ракетопуляч". Це не претензія і не критика, просто, роздуми.
Інша проблема у використані назв відомих планет і супутників. Атмосфера Титана насичена азотом і воднем, крім того, випари метану та інших газів, при таких умовах стріляти з "базуки" реактивними снарядами - якось доволі ризиково, чи нє?
Цитата:
пішов до відсіку зі скафандрами.
Знову ж таки, не претензія, а роздуми. На Титані атмосфера не придатна для життя людей, герої подорожують на старенькому газовозі, по Буферній зоні, там, де колись йшла війна. Чи не логічніше було б уже сидіти в скафандрах, так, про всяк випадок? У екстренній ситіації це б дозволило виграти зайві секунди і зберегти життя. Крім того, на Титані постійні вітри та буревії, а тут все спокійненько і тихо. Це не критика, а роздуми. Просто, взяти якусь невідому планету, або вигадати нову - і більшість питань до логіки та фактажу відпаде.
Цитата:
такий письменник Толкін. Він написав класнючу книжку "Гобіт"
Згадка про гобітів- це чудово, але прив'язує читата до нашого часу, до нашої реальності. Виходить, що з наших часів, і до часів заселення Титану ніхто так нічого путнього і не написав? Нічого, окрім Толкіна, і для прикладу не можна привести? Сумно.
Цитата:
– А як же. Ви вже давно лягли під компанії з Тіфеї, Енцелада, – Балдаг запнувся, промимрив: – як там у біса? А, Діони!
- діалог стариї знайомих - це чудово, проте для того, аби читач зрозумів усі тонкощі економічної системи, треба більше інформації і часу. У такому короткому варіанті - це лише набір незрозумілих назв компаній. Для чого? І маленьке додаткове питаня: а як вони розмовляли? Через радіозвязок? у конкурентів шоломи налаштовані на одну хвилю? Якщо у них одна хвиля, то як Балдаг не чув Юлю? А якщо різні, то як вони налаштувалися на одну? Детальні деталі...
Цитата:
Мацак гойднувся перед склом шолому, потім ніби подивився на "Черепашку", гойднувся знову і поволі втягнувся назад.
- як то казали класики: "Deus ex machina". особисто мені такий прийом ніколи не подобався, та це лише моя проблема. Як читачам заходить божественний порятунок без будь-яких причин та наслідків - то і добре. Суб'єктивно, але, на моя думку, подібний прийом перекреслює всі вчинки та характери героїв, і переводить їх до розряду звичайних статистів.
Шановний авторе, мені сподобалося ваше оповідання. Мої зауваження - це лише суб'єктивні та помилкові причіпки.
Дякую за історію.