Цитата:
До кухні помалу заповзав теплий літній вечір. Розпливався нею, наче абрикосове варення
Яка гарна метафора!
Цитата:
стара чавунна пательня закотилася під кухонний стіл
А тут автор хибу дав - не може пательня котитися.
Цитата:
-А, ні, - баба Катя зітхнула, - то злидень нишпорить.
Дуже розумію! Я теж у селі живу. Буває, вночі, та навіть і вдень, щось таке шкрябає надворі, тупотить на даху, квилить, зойкає... Теж подумаєш на вовкулаку. А придивишся - звичайний
злидень крук або ворона.
Цитата:
Тимко вдягнув кросівки і, як був у піжамі, пішов до будинку старої
Цитата:
Скоро попереду показалася широка автострада
Тимко в піжамі зібрався їхати? Ну, звісно, упир його підвезе, а звичайна людина - навряд чи.
Цитата:
Чомусь все ще думав, що снить.
Нічого, скоро прокинеться. Сам прокинеться. Головне, аби ніхто не робив йому боляче
То що, це все, кінець фільму? А де друга серія? Фінальна фраза має такий вигляд, що це фрагмент роману чи повісті.
Читати було дуже цікаво, написано вправно, текст відразу захоплює й не відпускає до останнього рядку. Проте для цілісного твору бракує так званої моралі. В принципі, зрозуміло, до чого веде автор - там, де немає людей, оселяється нечиста. І все одно - відчуття незавершеності, фрагментарності твору. Треба дописати принаймні фінал.
І ще! Хто така тітка Оля насправді? Баба Катя сказала, що живих немає. Одначе в тітці Олі була подряпана рука. Тобто вона жива? Тоді має знати все про бабу Катю. Коротше, лінія цього персонажу загубилася.
Удачі на конкурсі!