au019 "Вихід"Там у коментарях до твору писали, що начебто забагато зайвих подробиць, що світ розписано докладніше, ніж треба для сюжету. Але мені здається, що це не так. Саме звичайні люди звичайним життям створюють атмосферу цього оповідання - неквапливу, але завдяки цієї неквапливості - переконливу. І вони створюють болотяника. Бо він невід'ємна частина цього світу.
Обожнюю таку фантастику - коли її лише дешиця на тлі майстерно побудованої реальності.
Я два рази перечитала оповідання. Не через те, що чогось не зрозуміла. Просто авторські репліки стосовно болотяника читаються по-іншому, розкривають другий шар. Це як коштовний чай, який потрібно пити проливами, щоразу відчуваючи нові нотки смаку.
Ще хочу звернуть увагу на такий момент.
Цитата:
Договір є договір
Це Микола каже про діда, коли ще не знає, хто той насправді.
Договір є договір. Це про те, як жити в ладу зі світом, з природою. Зі хтонню - теж. Є така російська письменниця Дарья Бобилева, в неї дуже талановиті горорні оповідання. Але мені в них щось постійно муляло очі. Доки не зрозуміла, що головна ознака всіх її сюжетів - це жах перед невблаганністю потойбічного, незборимий рубіж різних світів, здатність нелюдських істот шкодити й вбивати тільки тому, що вони - інші.
І дуже приємно вже вкотре було переконатися, що в оповіданнях про українську хтонь цього немає. Так, це серйозні хлоп'ята, але вони, так би мовити, на світлому боці тьмяної сторони. І це чудово!
Удачі на конкурсі!