Тема оповідання цікава, висновки ніби теж.
Правда, реалізація трошки підкачала і от, на мій погляд, чому.
Що відразу впадає в очі - занадто кучерява, запоетизована мова. Це не є злочином, але сприймається дивно, ніби автор чи авторка навмисне зі словником шукали якісь маловживані та/або застарілі синоніми до кожного слова. Ми з подругою колись жартували (про себе, еге ж), що це поширена "хвороба" авторів, які перейшли на українську порівняно недавно. Якщо це так, то, чесно, не треба аж так глибоко занурюватися у глибини словникового запасу

Ну тобто можна, звісно, якщо це виправдано по сюжету. Але живі народні люди 21 століття, там більше копи, точно не спілкуються вокабуляром класиків століття 19-го. Коли це реальні менти з патрульки казали на траву "зело"?

А там такого дуже багато.
Ще тут буяє мій "улюблений" лекторій. Герої задають одне одному питання і енциклопедично відповідають, ще й у такому співучому ретро-стилі. При цьому, як (на жаль) завжди буває при такому розкладі, довго ніц не відбувається. А тоді наші герої, невідомо чого вирішують лізти в колодязь. Алкоголь і шило в дупці як причина цікавих пригод, ага. Але така собі мотивація. Тоді знову тривалий лекторій, "а скажіть, професоре?" , і ще лекторій, і ще обмін питаннями і відповідями - і кінець. Тобто інфи багато, дії приблизно нуль. так не треба робити, правда.
А про колодязь і все інше можна було б розповісти багатьома іншими способами, уникаючи і вікіпедії, і сказання на привалі.
Але бажаю автору успіху!