Ну, якщо вже зовсім "в лоба" пояснювати, то богиня оволоділа тілом герцогині. Це один із варіантів А загалом, кожен читач може уявити це по-своєму. Щодо більшої деталізації фіналу і розширення оповідання, вже над цим думаю.
І якщо вже всі так воліють бачити його світлість герцога, з цього приводу теж треба щось придумати. Дякую за відгук

Сподобалось ваше оповідання.

Такий собі дух вікторіанської епохи з містичною конандойлівщиною чи щось подібне...
Звичайно, відсутність манірних діалогів, лаконічний стиль спілкування героїв та поспішність в подіях жанрово більше нагадує мініатюру, а відтак оповідання трохи програє - читач не встигає повноцінно зануритись, як вже опиняється у фіналі.
Не дуже яскраво прописана кінцівка. І навіть з тими поясненнями, що ви надали в коментах, хочеться більшого - хочеться самостійно все зрозуміти: то герцогиня - це і є персоніфікація богині чи то було підселення і як в такому випадку пояснити участь і долю Філіпа, бо при підселенні він би був прийнятий в жертву? А Філіп, до речі, яскравий персонаж, втім дуже рано виведений з гри. Богиня, схоже, що дійсно Геката, описана наспіх... Герцогиня аж надто безстрашна - взяла й поїхала сама без супроводу чоловіків-слуг (конюхів хоча б) на темні містерії, хоч мала б злякатися після всього, що почула...

Коротше кажучи, варто було б згустити готичність наприкінці і прояснити там же деякі темні місця.

Успіху!

Тю, а мені сподобалося:)
Протак, трошки забракло розвінчання та покарання самозванки. Хтось жеж приймав принаймні одного "нареченого", якщо не справжня богиня.

Вітаю, авторе!

Містичний середньовічний детектив. Добре. В гарному сенсі нагадало пригоди Франсуа Віньйона з творів Яцека Комуди.

Оповідання вийшло атмосферне, читалося легко. Як на мене, образ Філіпа вдався, а от самої герцогині не дуже. Герцогиня у вас фокальний персонаж від першої особи, тобто, як читач, я маю співпереживати і хвилюватися за її долю. А вийшло навпаки - її доля мене (читача) взагалі не цікавила. Також не вистачило внутрішнього конфлікту Філіпа, вірніше, він був, хлопчик його вирішив, проте поза нашою увагою. А хотілося б бачити, як він переживав, метався від заборони до кохання і врешті обрав останнє. Бо так його рішення виглядає таким, що більше потрібно авторові, ніж йому самому. Бо із заявленого образу - Філіп ще той ловелас і таких Анн у нього має бути ледь не з десяток щодня. Тому б хотілося більшого розкриття, чому саме вона.

З герцогинею теж трохи незрозуміло. Вона початково була богинею, чи богиня в неї увійшла. Якщо перше - взагалі нелогічно, чому вона йшла до монастиря. Можна ж було божественою силою втрутитися і не їхати нікуди по дощу Якщо ж вселяється - чому саме в неї. Що такого в герцогині, що богиня обирає саме її?

НМСД, допрацьовувати є куди. І допрацбьовувати треба, бо оповідання однозначно того варте.

Успіхів і наснаги!

Мені оповідання не сподобалось.
Розповідь про оргії у монастирі - нічого оригінального. Фантприпущення з'являється лише в кінці, та й то не логічно.

Навіщо потрібні ті оргії перед статуєю, для розігріву? Якщо богиня могла переселятись у людей, чому це не відбувалось раніше? Чому статуя навалювалася на жертв, якщо можна було обрати тіло будь-якої послушниці?
Незрозуміло і те, куди зникала після цього жертва?
"Він призначався їй у наречені, й вона його забрала."
Куди забрала тіло, якщо вона у статуї?

Фінал взагалі не продуманий. Якщо богиня вселилася у герцогиню, звідки вона знає імена Філіпа і Анни? Чому турбується про нього, накриває плащем, ще й викрадає для нього дівчину, бо "хлопчисько, схоже, в неї всерйоз закохався… Тож, як кажуть, не сваритися їм та любитися…" Дивна поведінка, схоже, герцогиню теж обпоїли дурманом у монастирі, і вона стала вважати себе богинею...

Дякую, всім за коментарі! Буду розширювати й поглиблювати. Схоже, що для мене участь в конкурсі з цим оповіданням стала такою собі "розвідкою боєм": чи заходять комусь ще подібні теми, чи нікого, крім мене не хвилюють Як бачу з коментарів, є читачі, яким твори в такому стилі близькі, тож, певне, зроблю з цього таку собі готичну повість.
Кому не сподобалося - вибачайте

Заходять-заходять! Звісно, якщо вони написані легко і герої не банальні.
Ваш твір мені сподобався. Про кінцівку вже писали. Але якщо Ви її розширите, то це тільки прикрасить твір.
Було б цікаво почитати, як то воно вийде в фіналі.