Обсуждение рассказа au019 Вихід

Тут колеги скаржилися, що деякі нинішні оповідання - явно з прогульників Міського фентезі Здається, і це теж! , але це я хвалю, а не журюся, бо хороша історія. Хтонь, що живе поруч з нами - тема, яку я шаную, а українське фентезі явно зараз на зльоті і ще всім покаже хтоньську мать!
З критики - от трошки забагато (як на мене) побутовки, всякого такого нудного, і ще стосунків між героями, які мало впливають на хід подій. А хотілося би більше про того, про кого ця історія і пригоди. Та, гадаю, це легко можна виправити.
Бажаю автору чи авторці успіху на конкурсі!
Все буде хтонь

Вітаю. Знову погоджуся з Дракотиком. І, хоча сам я від усіх цих "злих, але насправді добрих" духів вже втомився, історія все ж відповідає темі, тому поставлю "1". Проте хотілося б побільше власне випробувань героя та його спілкування з болотяником, а ніж сімейних проблем. Які, до того ж, побічіні і не отримують розв'язки. Успіху!

Чудове оповідання! Залишає приємний післясмак.
Успіху!

Сподобалося!
Погоджуся з попередніми коментаторами, додати б трохи більше про болотяника і вийшло б чудово.

Дякую усім за коментарі) Думатиму, що і як варто змінювати. І чи варто))

Вітаю, Авторе!
Не поспішайте, най Вам Птиця підкаже. Вона саме зараз над цим працює.
А як на мене - алес гут (якщо цікавить думка нефаната фентезі)
Успіху! І навіяло

Успіхів навзаєм! Дяка за спогади з дитинства))

Идея, если правильно, понимаю - дружба. Нормальные человеческие отношения, даже с болотниками.
Или, возможно, идеи две - чудо живет совсем рядом, в подвале, надо только не пройти мимо, а заговорить, поделиться сигаретой. Тогда и чудо отнесет картошку в подвал, подсветит огоньком - и попросит о взаимной услуге.
Которую нормальный человек выполняет.

Долгий, подробный рассказ, которая позволяет прочувствовать, что это в самом деле наш мир, реальный, с множеством узнаваемых мелочей. С проблемами, вроде пьющего то ли зятя, то ли швагера, но без чрезмерного надрыва. С приятными мелочами, вроде племянника и велосипеда.
И сказочное проникает постепенно, плавно, без лишнего шума и пыли.
И реакция героя - нормальная реакция на нечисть, я бы сказал, мужика за шестьдесят. А то как-то привык уже к фэнтези, где забывают, что духи - они вообще-то злые, как правило.
И герои правдоподобные, живые, я бы сказал.

Я уж думал, не висельник ли старичок. Обошлось

Спасибо!

Семьдесят Первый, дякую за відгук))

Вітаю, авторе 019!
Сьогодні Огрі пощастило, у неї смачна вечеря! Згризла ваше оповідання легко. Та й сварити вас не бачу за що.

1. Назва. Ось за назву можливо можна посварити, бо вона нічого не каже про оповідання. Можна було б замінити на десяток інших і ефект не змінився б.

2. Перше речення. "Коли Микола припаркувався під будинком, Ліди ще не було." Це добре, одразу в одній фразі і герої, хоча хто здогадається, що це брат і сестра, і час подій, і місце подій. А друга фраза вводить одразу ще одного героя. Мізансцена прописана, чекаю на початок дії.

3. Оповідання. Вам вдалося зробити абсолютно живих та симпатичних персонажів. І конфлікт, в якому як таких поганців немає, хіба що чоловік Ліди, але він просто функція і не такий поганий. І всі деталі доречні, бо кожна з них додає якусь рисочку до образів. особливо мене вразив опік Ліди. Це абсолютно смачна деталь. Взагалі, я все побачила. І фінал милий, сподіваюся, болотяник погодиться і жити буде у ставочку.
Окремо цікаво, що він спати взимку збирається, згадалася "Лісова пісня", як вони всі до зими готувалися і спати лягали.

4. Післясмак - домашньої вечері із свіжих продуктів із села Смакота!

Дякую, авторе!

Дуже несподіваний фінал! Дякую! Я вже було подумала, що Миколі кінець там, у тому підвалі. А тут такий вихід! Чудово!
Хоч і важкувато було читати: подекуди думку втрачала за описами. І мені бракувало чогось на кшталт "з тих пір зять уже не пив і у сестри все налагодилося". Чогось такого...
Автору успіхів!

Вітаю, авторе!

Гарна поповідка. Атмосферно, от ніби направду Миколу у підвалі побачив Дрібні детальки, стосунки між героями, буденна буденність (завжди ваш щирий тавтолог ) - все це гарно показано. Фінал гарний і несподіваний. І так само просто і буденно з ним вийшло, ніби в Миколи вже ціла френдзона хтоні

Успіхів і наснаги!

Вийшло дуже душевно і по-доброму, не зважаючи навіть на те, що десь там висельник маячить. Мені трішечки не вистачило драматизму в блуканнях підвалом, але потім подумалося, що може автор/ка це навмисне не вставляв/ла, бо цілив/ла на юнацьку авдиторію теж?