Вітаю! Нарешті токсична тема, тому можна не стримуватися.
Отож, про хороше не говоритимемо, але воно є. Насправді, з усіх, з ким я познайомився у другому турі це поки що найкраще оповідання. Проте ми тут не для того, правда ж?
Перше, що тягне оповідання на дно це тотальний недотрах. Себто, у оповіданні з латинською назвою еротика навіть відвертіша, проте немає відчуття, що автору нетерпиться заскочити на свою героїню і відідрати її в усі діри. Щодо початку тут краще я процитую сестру, яка саме зазирнула мені через плече: "Вони на цьому сайті викладають порно з дітьми? Кабздець українській літературі! На наступному, мабуть, їжака в#буть" І, одразу, щоб не виникало суперечок: еротика це "вона торкалася себе нижче живота і палко стогнала". "Пальчик у вагіні" це порно. Тож пишіть оповідання про їжачка.
А тепер з медичної точки зору. Мастурбація це цілком нормально і навіть корисно. Значно корисніше від кави, наприклад. Це доведено вченими. Тож замість зайвої філішанки краще помастурбуйте. І здоров'я покращите, і копійчину зекономите.
Єдину можливу небезпеку складають радикальні форми мастурбації з усілякими придушеннями та сторонніми предметами. Тож, якщо пальчик не був з накладним нігтем все гаразд.
Мрії взагалі мають бути недосяжними, адже найцікавіше відбувається на шляху до них. І сексуальних це також стосується. Що поганого у мрії "Відтрахати Леонардо Ді Капріо?" І що означає "ніколи не зустрінуться"? Он, Шварцнеггер, здається, зраджував дружині в тому числі й з українською офіціанткою. Було б бажання, а спосіб знайдеться.
А щодо Вашого "товариша" з коментарів. По-перше: довго відходити від стосунків це нормально. Вони виснажують і емоційно, і фізично. Плюс, деякі банально спершу западають, а потім проявляють інтерес. І по-друге: "більше двадцяти років не зустрічається з жінками"...А Ви не думали, що в нього вже "кран не підіймається"? Як би член живе тридцять років, якщо без допінгу, тож можливо його вже відпрацював своє.
І ні, замінювати чоловіка на жінку не коректно через статистику мастурбацій, які в хлопців значно частіші (проте дівчата компенсують це можливістю отримувати кілька оргазмів безперервно). Плюс, могли зробити персонажа підлітком-геем, тоді б і герой без ерекції зостався.
До речі, лише з коментарів дізнався, що герой виявляється не рукоблудив. Мені здавалося, що саме тому йому кіт руку шматував. Є досвід, адже в моєї університетської дівчини був кіт, Тимоха, що нападав на нас, коли ми кохалися. Рудий, напівперський, напівприблудний. Замикали волохате страховисько в туалеті. Зоставив мені шрами, які аби кому не покажеш.
Політична складова. А чому лише у минулому році? Невже рішення, що кращого рятівника України, ніж творець Партії Регіонів, не знайти у 2014-ому здається цілком логічним? Чи що при ньому армія зміцніла, хоча в 2014 вона знаходилася у рейтингу Global Firepower на 21-ому місці, а у 2019 - на 29-ому? Нині на 27-ому, якщо цікаво. Та ось навіть те, що різні прихильники пані Уляни в коментарях по-різному її інтерпретують, вказує, що ніхто адекватно не сприймає реальність. Втім, це теж цілком нормально, адже сприйняття реальності завжди суб'єктивне. Ненормально нав'язувати свою думку іншим.
Загалом, моя думка щодо політики така: ті, хто в ній розуміється, нею займаються. Решта ж, в тому числі автор, та й я сам часом, видають маячню на рівні уявлень першокласника-африканця про Північний Полюс. Навіть якщо щось і вгадає, це випадковість.
Діалог з друзями. Лексика цілком реалістична для певних соціальних груп, але б швидше вони еволюціонували у щось нормальне. Всі оці "аб'юзи", "булінги", "гепенінги"...Господи, ми стільки боремося за чистоту мови лише для того щоб притягнути в неї це геть непотрібне лайно. Ось який у вас з'являється малюнок в уяві при слові "аб'юз"? Особисто в мене щось розмите, схоже на брошурку на рекламному столику. А ось є таке страшне слово "насильство". Просто вимовіть його, прошепотіть - і у роті одразу з'явиться присмак крові. Воно буває різним: сімейним, домашнім, побутовим, постійним чи випадковим, систематичним або хаотичним, але це завжди рука, що стискає горло і страшної сили удар, який занурює Вас у темряві. І іноді з неї вже немає виходу.
Тому говоріть та пишіть українською. Американізми це все одно суржик і не варто засмічувати ним нашу солов'їну мову. Він лише губить її красу та силу, розмиваючи й деформуючи яскраві образи, що ховаються за рідними словами. Плюс, можливо, нашим онукам ще доведеться воювати з янкі, а Ви ж не хочете доживати свій вік як нинішні пенсіонери?
Крім того, героя з його горе-лексикою Іван намагався залучити до політики? Та в смердючого безхатька більше шансів завоювати прихильність електорату, ніж в цього героя-промовця. За це хвалю: якщо була мета виставити Дмитра не здатним більше двох осмислених фраз видати, Ви з цим впоралися на відмінно.
І я, до речі, тільки з коментарів зрозумів, що його слова про симпатію у відповідь правда. Особисто мені здалося, що він навішав друзям локшини, щоб не здаватися схибленим переслідувачем. Можливо, додайте сцену, де він для кращого занурення переглядає прислані нею фото, бо Ваш герой не з тих, кому віриш на слово. (це зараз без токсичності, мені справді здається, що вона не завадить)
Також, дещо незрозуміло:
Цитата:
Кохаємось шалено, спрагло, рвучко.
І буквально через абзац:
Цитата:
Дівчина віддалася прямо тут, на задніх сидіннях машини. Покірно і тихо.
Я розумію, що автору і його героєві хочеться всього і одразу, але або "шалено", або "покірно". Ну, або ж: "вона була то шаленою, як тигриця, то покірною, мов ягня". Але одночасно цього не буває! Хоча, це ж астральний секс, тож Юля цілком могла ще й зробитися Юліаном і відідрати героя для повноти відчуттів. До речі, чому в астралі все так простенько й буденно? Де тентаклі-мацаки, оргії з двійниками і секс в невагомості? Чому в Дмитра така скупа фантазія? Та фіг з ним з Дмитром, чому вона така скупа у дівчинки-підлітка? Бодай прибульці під час сексу на пляжі повинні з'явитися? Ох, що я у свої 13 вигадував! Ностальгія...
Далі зауважу, що Ваш Дмитро справжній антигерой ( а не псевдо, як у "Полковнику") і це мені дуже імпонує. Українській літературі конче необхідно більше антигероїв, а також якісних лиходіїв. Біда в тому, що антигерої теж бувають різними. Я фанат такого типажу
ANTI-HERO, тоді як Ваш типовий Джон Константин. Себто, понуре лайно з внутрішніми тарганами завбільшки з вантажівку. Він гарний тим, що почуватиметься як риба у воді в будь-якій історії, але розповіді про нього самого викликають тільки відразу. Тому боротьба з відривами шикарна, сторонні персонажі потребують більше персоналізації, але норм, а от сам ГГ викликає бажання дати йому копняка. Співчувати не хочеться, та й чи варто? В його почуттях до Юлі власне кохання малувато, та й сам автор однозначно стверджує в кінці, що без них йому краще. Тоді з якого біса переживати читачу?
Плюс, я чомусь уявляв цього Дмитра з зовнішністю Медвєдева. Не знаю чому, але прикольно)
Ілон Маск, до речі, ще так підгадив Україні. До його "Драконів" розроблявся метод за яким космічний корабель мав підіймати літак-носій. Власне, він і зараз видається мені більш перспективним, ніж садити та перевіряти ту злощасну першу ступень (хтось в курсі, скільки вона витримує злітів і посадок?) І в якості літака-носія планувалася наша "Мрія", АН-225. Щлях вважався перспективним США, РФ, КНР, Францією, Індією та Бразилією. З останньою навіть договір підписали на співробітництво, але складна політична ситуація і... самі розумієте. А тепер в Маска все почало виходити (хоча 20 % провальних запусків у 2020-ому це неприпустимо), тож лишається тільки крушно зітхати. Пропоную заборонити покидьку в'їзд в Україну і бодай його Теслу почати плагіатити.
Далі підуть заяви за які я одразу вибачаюся, але тема токсична, тож гадаю, можна. Про всяк випадок я не вважаю їх доречними і, тим більше вартими уваги. Проте частина мене стверджує, що кожна думка має бути озвученою, навіть якщо за неї доведеться вибачатися.
1) Іван це авторський аватар? Особисто я проти такого, але маєте право. Втім, теж подумую ввести себе в якийсь твір і, з особливою жорстокістю, вбити. Та якщо так, про всяк випадок нагадаю: "кремезний" це не "товстий".
2)
Цитата:
І так, автор не показав, бо він, зараза, хитрий. І сам достемно не знає результату

Це не "хитрий" називається
Втім, оповідання безсумнівно варте уваги. Після попереднього воно як ковток нехай і несвіжого, проте повітря. Читалося без насолоди, але легко. За це я Вам щиро вдячний і бажаю успіху!