Цитата:
Пані Сіліра, сказала
Зайва кома.
Цитата:
Хіба не можна дочекатися коли впаде все
дочекатися, коли
Цитата:
одягнений у темно багряний костюм.
темно-багряний
Цитата:
обличчя його презирливо скривмилося
скривилося
Цитата:
Демонстративно всівся на найближчій лавці.
Демонстративно? Це слово не може бути присутнім у лексиконі головного героя — неосвіченого сільського хлопчини.
Цитата:
З маєтку вискочив...
...виглядає як велетенський...
...і дістав з-під пахви...
Кіран миттєво впізнає...
Дивне та неприродне чергування минулого і теперішнього часу.
Цитата:
впізнає темно сіру обгортку
темно-сіру
Цитата:
То великий привілей пізнати таємницю письма
привілей — пізнати
Цитата:
Будете себе гарно вести може і скажу
вести — може
Цитата:
може і скажу як кілька літер називається.
скажу, як
Цитата:
уговорював, прихвалював аби тільки Віроній написав
прихвалював, аби
Цитата:
віддав що завгодно щоб навчитися писати
завгодно, щоб
Цитата:
поближче до них і звертаючи шию, силувався
і, звертаючи
Цитата:
Пан вчитель помітивши таке завзяття
вчитель, помітивши
Цитата:
Одного разу навіть учитель попрохав пані Сіліру
учитель навіть попрохав
Цитата:
навчати й інших дітей, мовляв навчання у компанії
дітей — мовляв, навчання
Цитата:
І всі мрії Кірана навчитися читати канули в бездну.
безодню
Краще пошукати суто український вислів. «Зійшли нанівець», наприклад.
Цитата:
Часто вчитель приносив книгу, ту саму сіру,
книгу — ту саму, сіру,
Цитата:
Затамувавши подих слухали вони про життя героїв.
подих, слухали
Цитата:
зазирав через плече учителеві намагаючись вивчити картинку
учителеві, намагаючись
Цитата:
до найменшого штриха.
Краще «найменшої риски».
Цитата:
все одно у той час зайнятий не допомагали
зайнятий, не
Цитата:
Кіран змітав листя, Віроній з нудьгуючим виразом на обличчі гортав книгу і поглядав на Кірана. Той відчував Віронієвий пекучий погляд і час від часу зустрічався з ним очима. Кіран збирав лист
Надто багато імен. Треба: «поглядав на хлопця», «відчував погляд панича».
Цитата:
Кіран збирав лист у рядно і відніс на гній.
зібрав
Цитата:
Певно пані Сіліра покликала.
Певно, пані
Цитата:
Спеціально чи випадково Віроній її залишив?
Навмисно.
Цитата:
Може перевіряє його?
Може, перевіряє
Цитата:
Єдине, що упізнав це була перша літера
упізнав — це
Цитата:
Він трошки порозглядав сторінку вишукуючи всі літери
сторінку, вишукуючи
Цитата:
Потім прогорнув кілька сторінок де знаходилася картинка із драконом.
кілька сторінок до того місця, де
Цитата:
Роззирнувшись, і впевнившись
Зайва кома.
Цитата:
впевнившись, що нікого поруч немає Кіран замружив очі
немає, Кіран
Цитата:
подих збивався ніби за ним хтось гнався
збивався, ніби
Цитата:
Кіран обережно склав її щоб не пошкодити
її, щоб
Цитата:
щоб не пошкодити малюнок
Краще б і в решті випадків вживати слово «малюнок», а не «картинка». Це слово більш українське та доречне в даному випадку: якщо книжка рукописна, її саме розмальовано від руки.
Цитата:
Кіран не міг уявити як розстанеться зі своїм скарбом.
уявити, як
Цитата:
то звісно зможе здогадатися чиїх це рук справа
звісно, зможе здогадатися, чиїх
Цитата:
уся, навіть найбрудніша робота не здавалася йому
робота, не
Цитата:
щоб ще раз подивитися порозглядати видерту картинку.

Цитата:
Він передбачав, що може жорстоко поплатитися
передбачав — «предвидел». Якось воно не до ладу. Краще «передчував», «розумів».
Цитата:
і не вчинив би по іншому.
по-іншому
Цитата:
За ним гидливо піднімаючи поділ сукні дріботіла пані
ним, гидливо піднімаючи поділ сукні, дріботіла
Цитата:
дріботіла пані Сіліра, і крокував довгими ногами учитель.
Зайва кома.
Цитата:
Вірончику що трапилося?
Вірончику, що
Цитата:
але все відкладав не бажаючи розставатися зі своїм скарбом
відкладав, не
Цитата:
- Не знаю, про що ви! Кіран схилився
ви! — Кіран
Цитата:
Але, краще тобі її повернути.
Зайва кома.
Цитата:
Сіліра зміряла Кірана поглядом - роздягайся!
поглядом. — Роздягайся!
Цитата:
йшли дівчата і жінки на річку з річки прати.

Цитата:
- Замовкніть, Вінтаре - грубо обірвала вона його - забули хто вам платить.
Авторські слова серед прямої мови виділяються комами.
Цитата:
Так же не можна пані
можна, пані
На цьому з граматикою все, бо й справді — так далі не можна. Помилки в кожному другому реченні.
Таке враження, наче автор сам — мешканець того світу, і вчився читати-писати самотужки, за краденими книжками.
Це, звісно, багато що пояснює. І певною мірою виправдовує.

Цитата:
...двоє дужих молодиків легко стягли з нього сорочку і штани.
...Март грубо зірвав сорочку із Кірана
Е-е? Тобто сорочку спочатку зняли, потім одягли, потім знову зняли?

Цитата:
Кіран ніколи не забував про існування того сараю.
Ото треба було пригадати, перш ніж псувати книжку.
Цитата:
Він ішов не обертаючись, не бачачи, як пильним поглядом його проводжають дві пари очей: зелені драконячі і чорні людські.
Прокол фокалу. Див.
«Фокализация»* * * * *
Що ж, мабуть, тепер у головного героя все буде добре. Та мені щось якось байдуже.
Проблема в тому, що винагорода видається неспівмірною до вчинку. Що такого зробив головний герой? Навіть не можна сказати, що він єдиний з усіх людей проявив доброту до страшного дракона, бо ж насправді вони давно служать людям. Перед цим — хлопець зіпсував цінну книжку, брехав старшим. Це — велика заслуга? Аж ніяк.
До речі, перед цим він це й брошку вкрав. Може, саме в цьому його покликання?

Неприязнь до Віронія також не прикрашає Кірана. Так, панич поводиться зверхньо й зухвало. Але це цілком природно в його становищі. Зрештою, він не зробив Кіранові нічого по-справжньому поганого. У тому, що його покарали, хлопець винен сам.
Окрім того, епізод із покаранням видається надміру пафосним. Якщо головний герой поводиться як звичайна людина (що загалом добре), треба зберігати послідовність і не змушувати його героїчно мовчати, наче партизан на допиті.
Отож — герой не робить нічого суттєвого. Його тріумф не виглядає заслуженим.
І є великі сумніви, що він позбувся поганої звички цупити чужі речі.
