Обсуждение рассказа ap027 ЕНІЙ СХОПИЗІРЧЕНКО І СУТІНКИ ЛЮДСТВА

Вітаю, авторе!
Сподобалося! Навіть хотів написати до Вгадайки, що це написав Панас, та потім згадав, що це ж я!
Тільки у мене Земля мала б ще гірший вигляд, а у будинку БДСМ розташовувався величезний телецентр.
Успіху на конкурсі!

Дякую за коментар! Щодо телецентру - класна ідея. З Вашого дозволу використаю при майбутньому редагуванні.
Під час написання довго думав, що ж таке промовисте має бути на місці інституту,
але нічого розумного не придумав. А от телецентр - це саме те!
Дякую! Навзаєм - успіхів на конкурсі!

Може, то Дракотик така зіпсована бєстія, але назву оповідання (точніше, прізвище головного героя) мені жодного разу відразу не вдалося прочитати правильно. Казна-що чудилося замість схопи-зірченко! Хоча, враховуючи гуморний настрій твору і назву НДІ, де працює герой, це точно було заплановано автором! Гадаю, працювати в тому НДІ було важкувато! Правда, не дуже зрозумілим лишалася мета такого ходу (натяки на БДСМ тощо), бо в фіналі питання постають досить серйозні (хоча й герой їх весело долатиме)).
Висміювання "какой разніци" Дракотик схвалює!
В цілому враження - добрі!

Телецентр в будівлі з приклеєною ліпниною, штучно стілізованою під модерну старовину, угу. Непрозорий натяк на цілком конкретний канал)))
А накинутися на Енія тоді має охорона, до речі.

Кажется, это, в значительной степени, сатира на злободневность.
Я, правда, не понял, которая из тем высмеивается - "кому нужен космос, если есть нечего" или "если выбирая между космосом и сытым желудком выбрать желудок, то не получишь ни того, ни другого, а авторитаризм в чистом виде"?
Герой весь такой возвышенный. А люди вокруг все такие серые, приземленные, "застабилы" я бы даже сказал...
Детальку б добавить, как на мой вкус. Про заурчавший живот, или что-то такое. Там, в принципе, есть про командировочные в начале, но очень мельком. Но это мои хотелки, может, я вовсе все не правильно понял
А может, когда в космос отправляли и был самый разгар авторитаризма, все деньги вбухивали в космос, а Эней этого всего не знал, потому что сам купался в этой роскоши. Вот эта вот чистота, по которой Эней скучает, например.

"Хоча, останній, невідомо від кого мав намір відстрілюватися в космосі." - кажется, наиболее вероятная гипотеза - не от кого, а в кого. В себя. Чтоб не мучиться, если что-то пойдет не так.

Ну и есть надежда, что у героя все сложится хорошо, Эней улетит от развалин Трои и оснует новый Рим.

Вітаю, авторе!
Перше, що приветає увагу до вашого оповідання це назва: довгенька і зубодробильна. Прізвище героя прочитала не з першого разу, навіть не з першого разу прочитала його пристойно
Попередні коментатори відзначають злободневність оповідки, ія з ними погоджуся.
Єдине що, я людина емоційна, (у минулому трохи блондинка), розум не часто пробивається до мене через запону почуттів, і як істинна жінка, відчуває серцем тому:
Ваше оповідання відзивається мені досить болісно (не переживайте, на оцінці це не сильно відобразиться), знаєте, як ото буває сміх крізь сльози, а у мене сльози крізь сміх.
Можливо, якщо мене так зачепило, то ви досягнули свого результату, написавши так щоб зачепило.
Чомусь мені ваше оповідання нагадало читану в дитинстві "Катастрофа в раю" Вільяма Лігостова.
Крім того, як на мене, замало трохи сюжету. "Вперед до роботи!" це добре, а хотілося б конкретики. Це було б цікаво.
Успіху на конкурсі)

і попередні коментатори також скаржилися, що не з першого разу пристойно прочитали

Така інтрига, так весело написано, хоч і місцями сумно й актуально.
Але щойно розігрілися, а тут - фінал.
Ні, Авторе, не можна так з читачами
Хочеться продовження. Що ж сталося з ГГ?
Справді, цікаво, як він повернеться до космічних мандрів?
А загалом добре зайшло.
Удачі на конкурсі!

Спробую відповісти коментаторам:
-71-му: так це сатира, зараз в нас такий дискурс - що краще: бути голодним і вільним чи ситим і завойованим русскім міром ("надо перестать стрелять", "какая разница" і т.д.). Щодо пістолета Гагаріна то це тільк догадка, що він в нього був (десь чув, що був у Леонова і трасполював))), скоріш за все мав бути використаний при падінні в глуху тайгу або за кордоном - я так гадаю. Але до теми це не стосується.
-Дракотику і Ліандрі: Щодо імені героя і складності прочитання, Еній - мікс Енея та Генія, Схопизірченко малося на увазі як асторономічний підтекст так і відображення високомірства ГГ (схопив "зірку"). А те як кому читається з першої спроби то вже проблеми розпущеності читача)))
Насправді - не так просто придумати як конкретно ГГ врятує людство. Але оскільки проблема нашого порятунку актуальна ВЖЕ то треба думати і пропонувати якісь варіанти.
Дякую всім за коментарі!
Успіхів у конкурсі!

Похоже на предисловие к десятитомнику приключений Эния. Потому что "какая разница" работает по всем направлениям и кто-то же должен что-то с этим сделать. Принять вызов и оправдать фамилию. И вообще, меньше слов - больше действий.

Це я так розумію, один з творів, викладених, щоб вкластися в кворум? Цікаво, частина чогось більшого чи просто нашвидкоруч зроблене? Що ж спробую оцінити...
Як самостійний твір оповідання не працює. Єдине що, дозволяє замислитися, а чи правий герой, адже він складає враження особи самозакоханої і недалекої? Але рахувати шари торту мені якось не хочеться, тому обійдуся без підтекстів, паралелей та конспірологічних теорій.
Як представник гумористичної фантастики твір теж не дуже вдалий. На початку йдуть спроби розсмішити стендапом та клоунадою, навіть в лайно вступили. Згодом починається сатира, але не їдка й гостра, а важка й сіра. Тож до творів Роберта Лінн Аспріна тут як до небес.
Та все ж мова непогана й читається легко, тож не все так погано. Успіхів у конкурсі!

Дякую за критику Олександр Ігнатенко. Скачав Роберта Лінн Аспріна, якого ви вважаєте вершиною гумористичного письменства і про якого я досі чомусь не знав. Відповідно не намагався дотягуватися до небес Аспрінового гумору. Буду читати.
Так, сатира подекуди "важка й сіра" тому що такою і задумувалася. Не всьому ж бути зеленокольоровому.
Навзаєм - успіхів на конкурсі!

Ага. Спасибо за ответ!
А не хотите попробовать добавить Энею мотивации "голодности"? Вот там, где он думает про "деньги ж сместили с космоса на людей" - добавить одну-две мысли, что раньше было не очень-то и хорошо, трудно было?
И, например, удивить его абсолютной чистотой по возвращении? Он привык, что мусор есть, и это нормально, жизненно, а тут - стерильная чистота. Вплоть до травы, которую красят, чтоб была зеленая? Абсолютная чистота в Беларуси. В Стамбуле, при Эродгане. А в Европе - чисто, но все же не очень. Но с чистотой - это уже, наверное, моя заморочка.

«Мінімальна, мінімалюсінька» - «мінімальна, малюсінька» або «малюсінька, мінімальна». «Простому-тісному», так «простому», чи «тісному». Час визначитись. Гадаю, це описка – «обстанІвку». «Побритися» - «поголитися». Не «прИдавно», а «прЕдавно», але й те й те не українською. Взагалі, дотепно написане оповідання. Але невиразне в плані сюжету. Щасти на конкурсі.