Вітаю, Авторе!
Уклін Вам за патріотизм! Але це - про Вас.
А тепер про оповідання (роглядатиму його саме так, тому що
це саме конкурс оповідань, а не уривків з романів)
Ваші персонажі - ніякі не супергерої. Діти з сірниками.
Справжні супергерої - це ті, хто долаючи перешкоди,
долаючи свої слабкості, страхи й комплекси, борючись
із рівним по силі ворогом або ж життєвими обставинами,
іде до кінця заради великої мети, навіть не знаючи, переможе він чи загине.
Яскравий приклад - звичайнісіньки українці без суперздібностей,
яких сам ворог назвав "кіборгами".
Легко бути героєм, маючи супер-пупер-здібності.
І за це я не люблю дешевих американських "супергероїв" з коміксів.
А от коли звичайнісінька людина, проходячи чимало важких і небезпечних випробувань,
досягає небачених висот гідності, мужності, незламності, самопжертви - ось це і є для мене Супергерой!
НМХР
Успіху!
Роздуми про супергероїв
навіяли