Обсуждение рассказа ap014 Казка про Маршала

Як завжди, почну з похвали. Тема про обмін часу на чарівний дар - прекрасна.
Але, крім цього, власне, нічого в творі й не стається.
Відразу розповідати читачу секрети - невдала ідея Приміром, про те, на що сподівається відьма, ми дізнаємося прямо відразу (хоча згодом неясно, навіщо відьмі був розумний та слухняний хлопчик? Для її мети краще було б нерозумного, але амбітного чекати!). Далі так само: багато подій, які мають статися, анонсуються автором ("він і не знав, але там було те-то" - чи "він погодився, і це призвело до проблем"), через що втрачається інтрига і інтерес до твору. А тоді оп - виявляється, що твір взагалі нічим не закінчується. Замануха з відьмою лишається пшиком, не розкривається, навіщо їй був час, що вона планувала? Очевидно, це уривок роману чи повісті, причому досить невдало викроєний.
Очевидно, саме з цієї причини твір складаєтсья з дуже довгих, як для оповідання, експозицій, описів і анонсів.
Чесно кажучи, і для роману краще це все скоротити вчетверо.
Є й ще одне важливе зауваження.
Маршал поводиться як маленька дитина, і до нього усі ставляться, як до малюка. Дуже довго враження, що герою років 7 максимум. Чемна укохана дитинка, яка слухається маму і допомагає вдома, хоча ще така маленька, мімімі. Те, що герою, на думку автора, 15, раптом дуже дивує Варто врахувати, що в умовному середньовіччі, де відбувається дія казки, та ще й в селі, 15 років -дорослий вік. Повноліття вже настало, хлопець може одружуватися, йти на війну, він уже точно добряче знає ремесло. Навіть якщо Маршал прямо такий мамійко, над яким трусяться, він все одно вже дорослий, лось здоровий, з достатнім для того світу багажем знань і умінь, а не "хлопчик".
Резюме: незла ідея, але, через відсутність закінченого сюжету - оцінка погана.

Дякую за коментар і враження. Врахую все, але дещо мушу все таки пояснити - фіналу немає, бо це лише частина твору. Закинула в якості експерименту і тому, що дехто панікував, що не буде кворуму). Оскільки кворум таки є можете знімати, ця казка все одно в жодну збірку не впишеться, навіть повністю.

Ну, як кажуть у нас на Чарівних Горах, "назвався груздєм - викликай отруєння". Себто почали - то йдемо до кінця, і боремося теж. Тому хто вилетить, а хто ні, покаже голосування. Часто думки у людей можуть так драматично різнитися, що диву даєшся.
Але, якщо я можу давати поради, то й у майбутній великій формі було б незле врахувати мої зауваження про вік та/або поведінку героя. Вік треба або зменшити на момент пригоди, або цілковито інакше подати. Та й з мотивацією відьми є проблема. Дуже важко упіймати в пастку розумного. Набагато простіше це зробити з амбітним, але таким, кому емоції (через кохання, невдачі в роботі, бідність родини, заздрощі тощо) вибили клепку. А тут це аж проситься! Хлопцю 15! У нього має на повну катушку "грати гормонь", перше невдале кохання, а тут ще з ремеслом не вдається щось, чи з якимось місцевим згаманням, а тут ще матір примушує мити посуд, коли всі пацани на гульки пішли. Впору на стіну полізти - чи зопалу втекти в ліс, де зустріти "пропозицію, від якої важко відмовитися". І це буде особистий квест героя - подрослішати і виправити помилки, і почати думати не штанами, а головою.
Також дуже невмотивовано вигляє рішення Маршала мститися відьмі. Хлопчик ще нічого не втратив, і, з огляду на те, як його змальовано, не міг би відрефлексувати зміни у своєму стані аж так глибоко.

Але то вже поради на майбутнє, якщо я можу їх висловити.
Бажаю успіхів!

Вік хлопця змінювався не менше п'яти раз в процесі написання і теперішній варіант не кінцевий, а відкладений на переосмислення. А мотивацію відьми з цього уривку дізнатись абсолютно неможливо - вона буде далі разом з її сповіддю про любов, зраду і ненависть. Якщо буде дійсно цікаво, можу скинути повну версію в приват.
І ще одне - писала казку для дітей, тому намагалась не перенавантажувати - на планований вік дітям зайшла. Хоча думка переписати під трохи старших є)

Це було неточно сформульовано, соррі. Мова у мене йшла не про мотивацію відьми загалом, а про те, кого вона обрала за ціль. Поки що Маршал виглядає для мене вкрай невдалим контрагентом, скажемо так))
Сповіді - це, звісно, шанована форма, але я їх не дуже люблю. Мені би, як малій дитині, побільше подій і несподіванок
Щиро бажаю успіхів!

Гарна казка. Докладна деталізація світу і послідовна розповідь створює таку собі класичнк казкову атмосферність. Поведінка Маршала, як на мене, цілком адекватна саме на цей вік, тому не погоджуся з попередніми дописувачами, що він начебто виглядає надто інфантильним. По-перше, не всі хлопці є шибайголовами, а з розумних, емоційних і мрійливих хлопчаків багато хто навіть у такому віці зберігає бажання мати свій власний світ, а не намагатися будь-що вписатися в довколишній. Тим більше що хлопець живе на хутірці, і довкола не відбувається чогось аж такого різноманітного, чим би він зміг захопитися. І те, що Маршал досі ходить до лісу навіть попри заборони, і знаходить у цьому для себе щось цікаве, це підтверджує. Його спілкування з відьмою теж адекватне саме вікові 14-15 років. Якби був менший - напевне б злякався і втік. Але він пішов разом з відьмою саме тому, що почувався вже "дорослим" і вірив, що зможе розібратися з ситуацією. Добре показано його відвертання уваги під час розмови - це типово для підлятків. І наприкінці його раптове осяяння щодо біди - теж. Саме у цьому віці отакі раптові напади "чорнухи" майже на рівному місці цілком типові, а тут ще й є певний містичний компонент...
А загалом цікаво. Захоплює і затягує. Гадаю, цілком ця історія ще цікавіша.
З зауважень. Позаяк це уривок, то послідовність подій нормальна, бо певні речі розкриватиметься далі у продовження. Але якщо уривок розміщати у якості оповідання на конкурсі, то варто б було трохи его підрихтувати: прибрати усі посилання про можливе майбутнє, згадати про захоплення хлопця різьбленням і його стосунки з майстром Конрадом трохи раніше, в описі побуту (а не тоді, коли він вже пішов до лісу), і взагалі якось прибрати усе, що не має стосунку до безпосереднього розвитку подій. Це, так би мовити, поради з власного досвіду
Успіху на конкурсі!

як же приємно читати такі відгуки) дякую! фактично на конкурс я писала геть інше оповідання, а закинула уривок коли побачила, що не встигаю дописати ніяким чином

Гарна чарівна казка, але все псує закінчення. Навіть з урахуванням, що це лише уривок, варто було його якось завернути, щоб читач бодай щось отримав. Ну, й щодо майбутньої повісті: скорочувати. Серйозно ввідна експозиція аж надто довго, все це в куди менший об'єм вкласти можна. А в цілому симпатично, хоча й максимально далеко від тематики конкурсу.

Гарна казка!
Приходьте ще!
І окрема подяка за бажання допомогти зібрати форум, бо азимутчани люблять потягнути інтригу, чим постійно доводять мене ледве не до серцевого нападу.

Вітаю, авторе!
Одразу зрозуміло, що це частина значно більшого твору, бо для оповідання воно надто незавершене.
Автор гарно володіє мовою, має чудову фантазію.
Трішки не вистачає тієї майстерності, яка приходить із досвідом.
Трапляються зайві, чи не в тому місці втиснуті факти, цікавіше було б їх приховати, а не викладати всі козирі одразу.
Стиль, як на мене ближчий до дитячої (молодший шкільний та середній вік) літератури.
З того що є, видно, що при належному допрацюванню може вийти щось досить достойне. Чого і щиро бажаю авторові.
Удачі на конкурсі і в подальшій творчості.

Мне всегда казалось, что "хутор" - это когда семья живет отдельно от всех. Возможно, ошибаюсь. Ведьма напомнила Трисс Меригольд
Тут, вроде, уже говорили, что в пятнадцать лет мальчик, увидевший такую женщину, вполне вероятно, будет думать не про игрушки, а про женщину. Особенно, если он живет на природе, а не в городе.
Концовка показалась странной, прочитал комментарии, понял.
Пан и хутор создают настроение Украины-Польши-Беларуси, копейка - Российской Империи, а Маршал и Конрад - скорее, Германии. Если б копейку поменять на грош, или полугрош, получилась бы, похоже, Силезия/Шльонськ
Как по мне, немного слишком пояснений во время диалогов, они, как мне кажется, "затягивают" разговор, и, на мой вкус, местами избыточны. Но у меня вкусы могут быть странными.
Но это все мелочи )
История складывается, у истории, как кажется, есть ритм. "Обещания будущего" поддерживают интерес, мораль есть в самом начале, герои вроде как логичные, только чуть "шарнирные" - но это может быть от моей вкусовщины и слишком большого описания, кто что делает. Завязка есть, конфликт нарисован, Конрад, наверное, поможет.
Спасибо!

дякую за чарівну казку) скоротити і виправити таки треба було, тут лише одне виправдання - відсутність досвіду)
а щодо тематики - перша тема "вільна"

Дякую!) прийду обов'язково)