Обсуждение рассказа an018 Байстрюк

Сподобалося. Щоправда, всередині пішли коні вскоки, та коли коні здохли, знову темп оповідання став по мені.
Ще трохи провокативно збивали запозичені слова (туалет, прогрес), але це ж фентезі, інший світ, може в них так прийнято. Тільки на їх фоні байстрюк не до ладу, виникає питання: чому не бастард? Син князя пітьми?
Удачі на конкурсі!

Якесь двоїсте почуття від цієї історії. З одного боку, великі плюси за непересічного, оригінального головного героя, колоритних кумів, взагалі за колоритний опис Всесвіту, де відбувається дія, а ще за динамічність дії і гарні "родзинки" у сюжеті. Зокрема, збережена логіка магічних правил (отой шмат землі для Мавки, що замкнена у льоху, аби вона не вмерла). От, здавалося б, усе чудово, купа плюсів... ба ні, щось муляє. Якесь відчуття хаотичності і зібганості у перебігу дій. Різні кумедні деталі ("туалет", ще й на чотири кабінки у часи дядьків і шароварах, згадки про "побутове насилля", та інше) - начебто й дотепно, проте якось не до ладу, ламає загальну картинку. ГГ непересічний - проте якось не дуже чіпляє (як на мене). Взагалі враження, що ця історія мусить бути ширшою. Щось таке. Але загалом цікаво. Успіху у конкурсі!

18. Чортеня з майже пухнастим хвостом.
Що сподобалося: Люблю неоднозначних героів. І цей конкретний Куць мені теж сподобався - виглядає як живий. Історія про спокутування не нова, але тут дуже творчо обіграна. Сподобалися роздуми про різницю між доброю і не дуже справою.
Не ок: Постійна присутнісь ангела, навіть коли носій від нього свідомо відмовився. Це фактично лишає Куця будь-якої слабкості, бо в критичну хвилину ангел все одно прийде на допомогу. Підтримую тих, хто вже писав про туалет - на текст воно не працює, можна було обійтись. Затягнута сцена в підвалі.

Що-що, але оригінальність у творі присутня Але "туалет на чотири кабінки" різонув таки слух, як і попереднім коментаторам, ще не довподоби забагато "бруду" на початку, сприймається трохи чорнушно. Я не проти чорнухи, але у цьому творі вона якось не дуже гармонійна. Загалом, оповідання сподобалося, тож успіху, авторе, на конкурсі!

Кожна подія - це щось випадкове. Таке враження, що герой поводиться за принципом «що бачу, про те й співаю». Не видно плану і не визначено мету героя. Так, він дивний, це привертає увагу. Але при цьому він всемогутній, за нього не лячно.
Чомусь оповідання нагадало сон. Бо персонажі з'являються незвідки та щезають казна куди.
Удачі на конкурсі!

Трошки хаотично, про що вже не раз казали. І дуже невизначені часові рамки. Шаровари, каналізація на далекому хуторі і туалет на 4 кабінки - не все вяжеться. фантазія у автора хороша, ідей багато, але не всі потрібно реалізовувати у 1 творі, бо дещо намішано виглядає. Успіхів!!)))

Оповідання справляє, хоч і трохи сумбурне, але приємне враження.