Обсуждение рассказа an008 Забута історія

8. Прочитала і забула
Може, тому ця історія і забута
Що добре: Тематика конкурсу дотримана.
Що не сподобалося: Дуже слабка динаміка. Навіть зважаючи на те, що це оповідання про оповідання, така проста історія дуже затягнута. Картонні персонажі - навіщо були Тарас і Микита, якщо вони як один, і можна було обійтися Тамикитою? Персонажі неправдоподібні: мисливець, який свого лісу не знає? Окрім як по своїх зарубках назад дороги не знайде? Та я вас прошу (це говорить дочка мисливця, якщо що). Кінцівка, напевно, мала б справити якийсь психологічний ефект на читача, але ніт. Ну і те, що я не люблю найбільше: відсутність логіки.
- отже, в селі ще могли лишитися люди, які знали його особисто, і це підтверджується наступним
- прабабця точно памятає і весну, і Степана у тому віці, коли він помер. І про від'їзд Рекало з села також Якщо це пам'ятае прабабця, то 100% це мала знати і його бабця, і, ймовірно, мати оповідача. Але це припущення, прабабця могла бути ще не достатньо дорослою, щоб мати своїх дітей, але бути свдком подій і добре все пам'ятати, тоді це збільшує йморірнімть того, що прабабця досі жива. Але раптом і - за 70 років???

Сунувши ніс в коменти, мушу докинути Справедливості заради, сільські поховання можуть взагалі не мати підпису на могилі. Родичі знають, чия вона, відвідують, а імені на могилі немає. У разі смерті родичів встановити належність могили можна лише по оповідкам сусідів, якщо ті живі і точно знають (а 20 століття було капець буремне, і мраморних обелісків ніхто не гатив). Або табличка могла бути (металева чи дерев'яна на хресті, з підписом масляною фарбою), але вона цілковито облізла за десятки років, і так і стоїть. Я тому свідок, пошуки могил рідні у селі можуть бути тим ще квестом: обери будь-яку могилу серед десятків непідписаних.

Ні-ні, автор чітко сказав: всі написи на хресті. Не на табличці, не на вінку поряд, а саме на хресті.

Як людина, яка ще не читала оповідання, сперечатися не буду, але це може бути просто неточний опис тощо.
Загалом же могила (та ще й стара!) без підпису чи зі змитим підписом в далекому селі - ваще буденна річ. І це, до речі, дуже прикро (зараз буде особистий оффтоп)), бо через смерть місцевих родичів і відсутність/знищення архівів повністю втрачаються пласти історії роду. Відновити дані потім у більшості випадків неможливо.

Перепрошую, але якось надто розтягнуто і мляво. Що доброго - гарний опис сільського життя, стосунків молоді, самої вечірки і лісу, яким блукають Тарас з Микитою. Достовірно виглядають емоції парубків, що замучилися від злиднів, і їхня поведінка після отримання статків. Але усе інше якось переплутано. Діти лісників, які бояться загинути у лісі у теплу пору року - це нонсенс. Навіть коли людина, що знає ліс, заблукала (таке буває) - вона аж ніяк не може отак лякатися, бо мусить добре знати, як у тому лісі поводитися. Чи ці хлопці все життя не потикалися далі, аніж узлісся? Та навряд... Ідея твору начебто зрозуміла, але бракує якоїсь індивідуальної "родзинки" у її висвітленні. Пошук скарбу, досягнення мети, і те, що скарб зрештою псує людині життя - усе це описане у літературі багато разів. Якщо ще раз описувати - то добре б додати чогось непередбачуванного, що б здивувало читача. А тут якось нема нічого, що дивує... Вибачаюся, але не дуже сподобалося.

Мені здається, що текстові необхідна кардинальна чистка: скоротити, повимітати русизми, помилки та канцелярит.

Забагато зайвого. Наприклад, яку інформацію щодо сюжету містить перший абзац?
Та й узагалі, перші 6500 знаків (повноважні три сторінки) - ліричний відступ.
Далі що ми бачимо?
У мене під рукою - калькулятор. 2019-70 = 1949 рік. Радянські часи. Звідки ж той маєток і заробітки в Києві? Все це життя було знищено радянською владою. Якщо ж в оповіданні йдеться не про наш час, треба це уточнити.

Хіба ж вони не знали, що треба негайно розтерти ноги вовняною тканню чи снігом, та закутати? І скільки тривала дорога від річки до хати?

Чому саме в лісі?

Поява Польовика виглядає таким собі роялем у кущах. Та ще настільки хижого Польовика. Бо всі знають, що ця істота може лише збити людину зі шляху.

Як можуть тіні переливатися?

На мою думку, варто скоротити текст. Розібратися з часом. І обґрунтувати вчинки персонажів.

Удачі на конкурсі!

Хороший твір, атмосфера є, все виглядає досить реалістичним, та й 70 років - наче достатньо і забути про те, що там колись було, і надпису, аби стертись))). Проблема - розтягнутість, зробити б з 40к 30 тисяч, і все стало б тільки краще (а якби ще замінити великі абзаци чимось більш динамічним, взагалі було б супер). Ну і трошки забагато персонажів на першу сторінку. Успіхів!!)))