Цитата:
вовк із Жариною стрибає за паркан, лишає Жарину там, стрибає знову, забирає Мстиславу, стрибає
Вовк може носити двох дівчат по землі, але перенести через мури може лише ту, якій служить. Насправді більшість секретів Залізних Вовків, на жаль, втрачені, але цей зберігся. Дякую, що нагадали: про це треба сказати чіткіше.
Цитата:
для того часу це страшно. Найбільші втрати живої сили були через згубу крові, шок, анемію, ще й зараження.
Так, звісно
Але якщо на око мешканки того часу рана несерйозна, то вона, очевидно, реально несерйозна. Найчастішими травмами того періоду були поранення кінцівок, і на археологічному матеріалі є свідчення того, що (принаймні, деякі) люди виживали після багатьох таких поранень. Ймовірно, тодішня медицина мала достаньо досвіду щодо протизапальних трав, впливу алкоголю (як антисептика), ефективності чистих пов'язок тощо. Можливо, з висоти таких знань Мстистава й оцінює рани Добрині, як неважкі. Очевидно, це чисельні поверхневі рани, без ушкодження магістральних судин. Такі поранення, за умови промивання і догляду, дійсно не несуть загрози для життя. Дружинники ж були професійними воїнами, які з дитинства привчалися до серйозних випробувань. Слабкі ж здоров'ям люди в ті часи, пробачте, не доживали до зрілості
Тому, безумовно, поранення часів середньовіччя небезпечні, але шанси вижити все ж дуже ненульові. На воєводі хороші (як на той час і озброєння) обладунки, і воєвода все-таки належить до вищого прошарку суспільства, має доступ до найкращої тодішньої медицини. Тож Добриня реально вижив
Це історичний факт!
Цитата:
воно занадто швидко закінчилося
Мушу визнати: ця історія мала бути довшою, з розвиненими лініями другорядних героїв і наочнішою різницею між двома військами. Але ліміт, нічого не поробиш, та й жанр оповідання примушує лишати найголовніше. Проте цілком можливо, що після конкурсу народиться розширена версія "Ковалівни"! Дуже кортить розповісти, приміром, що накоїв боярин, який врятував Мстиславу
Дякую за відгук, дуже приємно і мотивуюче!