Обсуждение рассказа ao028 Місячний алхімік

Вітаю, Авторе!
Попри нагромадження наукових і псевдонаукових (ГГ ж алхімік) термінів прочитується авторська іронія. Нагадало старий анекдот:
- Ви не любите котів? Ви просто не вмієте їх готувати.
І ще таке: після гугл-перекладача бажано текст вичитувати. Місцями такі прикрості трапляються, наче "обмовки за Фрейдом".
Утім, читається приємно.
Успіху на конкурсі!

Котиків малувато.
А так загалом сподобалося.
Успіху на конкурсі!

Цікаве, іронічне оповідання. Коли я вже думала, що знаю, чим все закінчиться - сюжет встиг змінитись три рази! І це супер!
Автору бажаю удачі на конкурсі

Шановна пані Автор ao008!
Коментувати чужі оповідання за правилами треба під форумним ніком.
Аби не вводити інших авторів у спокусу "віддячити" оцінкою.

Дякую, Христе Хмиз, за побажання й відгуки! Я теж за чистоту мови, тільки чому ж відразу гугл-перекладач, з ним би вийшло набагато краще, адже в нього око не замилюється на різні "наглості" і "відкрив", він одні і ті ж слова переводить однаково, тільки тоді я ніколи не відійду від суржику Ні-ні-ні, цього разу сплав гуморески лише з чистою науковою фантастикою, якщо ніде не схибив. Роблю нотатку: поправити "Як алхімік" на "Наче алхімік". Дуже, до речі, рідкісний жанр, відразу тільки такі сучасні наші майстри, як Олег Росткович та Вадим Соколенко, пригадуються. Але й в ньому є свої переваги. Так я лише приблизно розрахував через скільки долетять уламки на першій, наприклад, космічній. Єдине, теоретично не обґрунтував принцип телепортації мезотіл, але тоді міг би розраховувати на нобелівку. Ну й ще, з біологічної точки зори, не думаю, що можливо скопіювати психотип, але це вже тема для інших оповідань. Успіху навзаєм!

Панасе, дійсно, котиків замало не буває. Дякую за побажання й відгуки! Успіху навзаєм!

Дівчинко з мережі, ви вельми доброзичливі Дякую за побажання й відгуки! Успіху навзаєм!

Птице Сирин, ви дуже красномовні Дякую за побажання й відгуки! Успіху навзаєм!

Це був не відгук, а примітки на полях.

Щоб та копія ГГ, що залишилася без подружки не сумувала - треба було зробити для неї копію Марічки.
Оповідання посміхнуло. Удачі на конкурсі!

Дякую, Сонячний зайчику. Герой так і думав зробити, але потім схаменувся, що копія Марічки теж буде любити його двійника. І невідомо, чи не посваряться дві Марічки. Кохання надто непередбачувана штука Успіхів навзаєм!

Ви маєте рацію! Поведінку жінок ніхто й ніколи не зуміє передбачити! Навіть вони себе самі не можуть зрозуміти, куди вже тим чоловікам...

Ем, зайчику, коли я написав, що кохання непередбачуване, я мав на увазі і про чоловіків, і про жінок. Бо інакше, виходить як із статистикою, котра найбільша брехня. По ній, наприклад, чоловіки в процентному відношенні більш зрадливі, ніж жінки. Але ж із ким чоловіки зраджують жінкам, не з іншими ж чоловіками? Не, ну є, можливо, і таке, але в основному із іншими зрадливими жінками, котрих менше, зате які зраджують частіше. Що гірше, що краще, я не знаю. Тут ми повертаємося до непередбачуваного кохання, що стосується і чоловіків, і жінок.

Дякую, що уточнили.
На рахунок статистики, то і я завжди даю знайомим жінкам те ж саме трактування феномена зради, що навели ви!
Однак мій комент стосувався вашого висловлювання щодо Марічки та ГГ оповідання.