Дякую за відгук, Лісовику!
Радий за розгорнутий коментар. Бачу за ним вдумливого читача.
І в дечому погоджуюсь, але є речі, які я також мушу прокоментувати. Адже кому, як не автору, захищати це оповідання? Не заперечуєте?
Лісовик писал(а):
На жаль у творі висвітлена лише одна точка зору і то не до кінця.
Ні, у творі висвітлені кілька точок зору. Перша - ГГ, друга - його колег, третя - його сімї, четверта - його друга дитинства. А до кінця щось висвітлити взагалі неможливо. Навіть на Сонці - й те є плями! Хоча, звичайно, у форматі роману можна було розгорнутись набагато більше...
Лісовик писал(а):
Герой рятує світ!
Ні, герой рятує тільки своїх друзів: Артема й Василя. Та ще й так, що вони про це не здогадуються.
Лісовик писал(а):
Автор не пропонує вирішення конфлікту.
Автор і не має це робити!
За нього це чинить герой оповідання. Саме він висловлює припущення, що найбільше користі такі, як він, принесуть у космосі, на інших планетах. Тобто в таких умовах, де звичайним людям дуже важко. Навіть подає проект подорожі до зірок для безсмертних.
Лісовик писал(а):
І вчинок головного героя я вбачаю як прояв слабкості.
Якщо пожертвувати собою для вас прояв слабкості - то що ж прояв сили? Невже егоїстично відійти в бік й дозволити друзям загинути?
Лісовик писал(а):
Він не повідомів товаришів.
Хіба краще було б якби він жалівся товаришам? Чи клав на їх плечі відповідальність за свій вибір? Га?
Крім того у нього й часу на теревені не було!
Лісовик писал(а):
І так само твір не викликає жодного емоційного впливу на мені як читачу.
А ось це вже ваше право. А я свято поважаю чужу думку. Хоча, якби такі зовсім не було емоцій - ви би не писали такий довгий коментар?
Лісовик писал(а):
Тут же автор все вирішив за читача. Ось! Куштуйте!
Та нічого автор не вирішує за читача. Й ви тому - найочевидніший доказ.
Є герой, який розповідає свою історію... А читач хай думає. Чи взагалі не бере таке в голову. Там ніде немає моралізаторських відступів суто від автора.
Лісовик писал(а):
Душа - це квантова закономірність, а не приналежність до певного біологічного виду, релігії або народу.
Наявність душі не доведено наукою, як і її відсутність... І що то таке ховається за цим словом - знає лише Господь, а не я і, пробачте, не ви. Отож вважаю, що подавати свої формулювання недосконало вивчених явищ доцільніше у власному творі.
Лісовик писал(а):
Раджу почитати Олексія Деканя.
Вдячний за підказку! Завжди цікаво почитати щось новеньке. Якщо не важко - вкажіть конкретні твори, які вам до вподоби, які справили на вас найбільше враження. Буду вчитись!
А всі інші зауваження приймаються!
Ще раз дякую за намагання поліпшити моє оповідання!
Був би радий і в реалі міцно, по-дружньому, потиснути вам руку!
Наснаги й всього найкращого!