ak018 Супроти і наперекірЦитата:
Підходити ближче до цього космічного об’єкта було небезпечно, позаяк, хоча його розміри складали заледве десяток кілометрів, середня густина речовини надр у декілька разів перевищувала густину атомного ядра. Тобто маса цього малятка перевершувала масу Сонця, а його магнітне поле мало страхітливу напруженість.
Це була нейтронна зірка, що виникла в результаті вибуху наднової, й подальше наближення до неї могло закінчитися сумно, оскільки пульсари й досі були вивчені вельми поверхово.
Але, як виявилося, навіть така далека орбіта не гарантувала повної безпеки. Надпотужне магнітне поле якось впливало на метрику простору, тому звичні фізичні закони в околицях пульсара діяли, вочевидь, не завжди й не всюди. Іноді давалися взнаки специфічні релятивістські ефекти, виникало щось на взір просторово-часових бур.
В один із таких «штормів», відзвітував Мозок, земний корабель уже встиг випадково потрапити, тільки-но лігши на орбіту навколо нейтронної зірки. На щастя, все обійшлося щасливо. Мозок узагалі не зафіксував жодних небезпечних змін у системах і механізмах зорельота
Це ж розтлумачка!
Цитата:
– Метою польоту нашого «Стрибка» початково була зірка Міцар, що в сузір’ї Великої Ведмедиці. Сам принцип роботи корабля відображений у його назві. Він переміщується у космосі позапросторовими стрибками. Про гіперметричні проходи ви знаєте, один з них нещодавно відкрили навіть біля нашого Сонця. Але, виявляється, їх уже відомо чимало. Щоправда, досі робилися лише разові стрибки – з системи в систему. Наша експедиція вперше випробувала принцип «каскадного стрибка» з використанням кількох гіперпроходів поспіль. Розумієте, що це значить?
Діти так не кажуть. Занадто офіційно, мов дорослі. Треба якось простіше.
Цитата:
таємницю нашого перебування тут ще належить з’ясувати. Облишмо це поки що. Слухайте далі
Коли він так неприродно розмовляє – як для свого віку – губиться можливість дати персонажу мовну характеристику.
Цитата:
Так от, «Стрибок» уже минув два проходи й був на півдорозі до третього, коли локатори засікли в космосі, прямо по курсу, незрозумілий точковий сигнал. Подальша його обробка засвідчила, що сигнал був модульований! До того ж переміщувався у просторі, явно зближуючись зі «Стрибком».
Аналогічно.
Цитата:
– Дай угадаю, – спокійно доточив Віллі. – Це був промінь локатора. Ми зустріли інший корабель. Він терпів лихо. Довелося змінювати курс і мчати на допомогу. Так?
Оце природна розмова. Таке мені подобається!
Цитата:
– Ні, не так! Звідки б у недослідженому районі взявся інший корабель? Невже це…
– Чужинці, друзі! – урочисто промовив Олекса, смакуючи це слово по складах й відчуваючи дрож захвату. – Нам невимовно поталанило – назустріч летів інопланетний зореліт!
Краще, якби ми це «бачили очами», а не отримували готову інформацію.
Цитата:
Мозок стверджує, що… я віддав наказ розпочати процедуру Першого Контакту
Ну не кажуть так діти. Не кажуть!
Цитата:
Зав’язалася розмова – не в прямому сенсі, звісно, радше то був обмін спеціально підібраними інформаційними пакетами, заснованими на універсальних математичних законах
Блін, ну що ж таке! Гарно написаний текст, іще й цікавий сюжет, інтрига. І постійно приходиться спотикатися на діалогах. До чого це призводить? Хочеться вірити в ситуацію, але не виходить. Штучний діалог, хоч і чудова мова. Нарада саме як у дорослих, нічого незвичайного. Можна ж було обіграти це згідно з обставинами польоту. Тобто – якщо відволоктися від того, що це дітлахи, оповідання відразу стає одним із подібних.
Цитата:
наразі континуум навколо пульсара нестабільний. Можлива лише періодична локалізація
Тут уже я нічого не зрозуміла. Корабель стає невидимим?
Цитата:
Мейлі подумала, що, далебі, земляки зовсім не осудили б їх за такий вчинок, зважаючи на таємничі обставини їхньої появи тут
Досі Олекса був єдиним фокальним персонажем.
Цитата:
Чи можете ви провести відповідні маневри «Стрибка» без втручання людини
Ось, знову.
Цитата:
Всюди незрозумілі агрегати, механізми. І майже в кожному приміщенні – неглибокі басейни з водою. Взагалі атмосфера на кораблі дуже насичена водяною парою, людина дихала б у ній із великим зусиллям, хоча кисню там досить
Це він уже не повторює за Мозком, це його власні слова!
Цитата:
Пригадуєте, Мозок згадував про релятивістські ефекти навколо пульсара, викликані його непомірною масою? Він ще зазначав, що «Стрибок» саме потрапив у один із просторово-часових «штормів».
!!!
Коли дочитуєш, стає зрозумілим, навіщо автору такий прийом – діти, що розмовляють як дорослі. Але це призводить до нового протиріччя. Виходить, що спеціальності, навички, власне минуле вони забули, і водночас у них лишається професійна лексика. Як таке може бути?
Далі. Чому вони всі майже одного віку? Якщо в кожного «зрізали» певну кількість років, вони мають неоднаково помолодшати. Капітан, напевне, старший за всіх. І виглядає відповідно. Щодо кошеня, в нього в порівнянні з людським віком власний повинен узагалі піти в мінус.
Загалом, найцікавіше в оповіданні – фінал, хоча там теж є і здогадки, і знову розтлумачки. Решта, при тому, що відмінно написано (за винятком «недитячих» діалогів) поки сприймається як синопсис. Хочеться побачити це в розгорнутому вигляді. Як події, а не як описання.
Удачі на конкурсі!