Обсуждение рассказа ak031 Kepler 186f

Оповідання про добровольців.
Один летить колонізовувати далеку планету, інший - тестує нові транспортні засоби... Жінка виявляється чуйнішою за чоловіка, заради коханого преться за чотири сотні світових років, рятуючи всіх.
Віват мужнім лаборанткам!
А над науково-технічним боком цієї космічної мелодрами вартує такі добре попрацювати...

Романтика, любофь и реклама водафона) Все что я люблю в фантастике!
Пысы, рассказ читается легко и оставляет приятный след, не смотря на слабую научную достоверность, поэтому 1!

Вітаю, авторе!
Дякую за цікаве, душевне оповідання.
Як дочитала, аж просльозилась. Чесно-чесно. Дуже розчулило.

Дякую за живих, людяни і реалістичних персонажів, захоплююсь як ви облаштували сюжет і не пошкодували засунути героїв у таку халепу.
Єдине, що мені здається, що на занадто довго вивідправили персонажів - в таких умовах їм би кінець настав раніше? Може скоротити час?
Плюс у мене питання ( я так собі фахівець по фантматчастині): як же вони все таки вижили? Планета ж обертається, територія дня чи літа зсовується. Їм що доводилося постійно переміщатися, якщо планета здійснює оберт за коротший час. загалом трошки непонятки.

Низький уклін вам до землі за фінал - я наївна шанувальниця хеппі-ендів, особливо таких сентиментальних.
Ах!
Удачі на конкурсі!

Дуже гарно написано, дуже легко читається. Але от сюжетні прогалини є, і, як бачу з коментарів, на них звернув увагу не один я. Зрештою, то не біда. В інтелстелларі їх теж чималко, та це не заважає йому бути хорошим фільмом)))

Тут дофіга стовпів із матчастини, до яких обов'язково хтось докопається. Але я не стану.
Добре, що все закінчилося добре.
Удачі на конкурсі!

Хороше, добре оповідання зі щасливим фіналом, мені сподобалося
Успіхів на конкурсі!

В момент приземлення нам пощастило, що носій сів на замерзлу частину планети
Они не смотрели, куда садятся? Хоть бы зонды запустили или что

Надвисока температура випаровує невідомий для Землі хімічний елемент. Він нагадує сполучення води з азотом
Что за элемент, которого нет в таблице Менделеева?

Температура танення кеплеріанського снігу складає п’ятдесят градусів.
Это "колыбель для кошки". Не читали?

Не поняла, почему ожоги?
Почему нельзя построить купола, раз такое дело? Или - как они не вымерли там все сразу?


Корабля, що може долетіти до нас і повернутися назад не існує.
То есть, в один конец есть на чём долететь, а расстояние вдвое больше - это приговор? Им не в чём на орбиту выйти? Или в чём проблема?

Слушайте, Автор, я не претендую на какую-то там грамотность. Может, я просто ничего не поняла, потому что дура. Но испытание на преодоления сверхсветового барьера (или какого?) в ящике с мандаринами?
Какой-то детский лепет.
Я так не могу.
И вот такая фигня пройдёт в финал?
Где Угрюмый, чёрт возьми? Во что превращается Азимут, пока его где-то носит?

Ну а так-то, всё миленько. Парень бросил девушку ради идеи - нормально. Правда, оказалось, что в новом раю ему не так хорошо, как он думал, и он плачется ей в жилетку, как последний задохлик. Но девушка спасает положение с помощью ящика мандаринов. Это ещё слава богу, ему хватило ума сказать про мандарины. А то где бы она летела?
В общем, да здравствует любовь.