Вот и меня смущает этот вопрос: вдруг я что-то из-за языка тут упустил? С другой стороны, Колись и Шестипалый понравились и так. Крамольный вопрос: качество гугл-перевода зависит от качества переводимого текста?

Вот очень надеюсь, что никто не обидится, но язык участников разный. Подозреваю, гугл адекватнее переводит тот текст, в котором больше русизмов. Ну а ещё от стиля зависит, наверное.
Иногда я без переводчика довольно легко читаю. А бывает, и с переводчиком тяжело.

Коллеги, к собственному стыду вынужден сознаться: гуглил парочку украинских слов из этой работы, чтобы самому убедиться в правомочности их применения в конкретном лингвистическом обороте.
Убедился - автор знает своё дело.
Мы, советские и постсоветские украинцы, русифицированы программами, которые целенаправленно составлялись в централизованном органе управления школьным образованием. Я, к примеру, закончил русскую школу в Виннице. Столкнулся с тем, что русско-украинские словари, особенно старые, на первом месте приводят русифицированный вариант перевода, а некоторые, особо колоритные, вообще упускают.
Так что вас, коллеги, очень даже можно понять. Мимо вас прошли гуморески нашего классика Остапа Вишни, от которых реально ухохатываешься не токмо в смысле сюжета, а в большей степени от непередаваемо колоритных лингвистических оборотов, характерных для нашей, украинской ментальности.
"Тенета з секретом", на мой взгляд, продолжают традицию украинской гуморески, за что автору - респект.

Неправдонька ваша, пане Валентине! Навіть повз мене Остап Вишня не пройшов!
А українську вивчала за методикою Колумба, тобто питала в батька - а це що таке? Двері. Добре, а це? Вікно, фіранки, пательня... ну й тощо.
Зараз солов'їна для мене - мов ковток свіжого повітря. Тільки граматика шкутильгає )))

Коли звертався до колег на російській, не вас мав на увазі, Тетяно. Ви, шановна, наш особливий випадок, який стверджує, що українське слово, українська культура вільні жити навіть на російських теренах. Просто мають місце об'єктивні речі, такі як русифікація. Вона була, і не варто закривати на це очі. Особисто я в значній мірі попав під неї, визнаю, але не збираюсь підкорюватись її наслідкам.Ой, як я добре вас розумію. Я теж, не дивлячись на приниження нашої мови, російську шкільну освіту, суржикову мову у батьківському домі (такі часи були, ще й не гуманітарна, а технічна інтелигенція), з молоком матері ввібрав українські приказки, промовки і українські казки. Українска книжка теж через мої руки пройшла.

Зараз в школах - українська. Мій онук вже українською спілкується. Все до ладу буде.

Спасибі за відгук, Валентине! Спробую .
Що ж до мови - вона наш профінструмент, тож намагаюся краще пізнати його можливості. Надто в космоопері, яку, по-щирості, не сприймаю цілком серйозно. Хоч твори Гамільтона читаю з задоволенням .