Вітаю!
Сподобалась назва Вашого оповідання, вирішила прочитати його першим. Прочитала...
Сюжетно нагадало "Верховину" Желязни. Тільки там герої піднімалися вгору, а у Вас спускаються униз. Деякі інші збіги теж прослідковуються.
Багато пунктуаційних помилок, думаю, то каверзи Сета, певно, напустив піщану бурю у розділові знаки. Але виловлювати їх надто втомливо, тому — лише констатую.
Є певні логічні неув’язки. Наприклад, пишете, що доба дуже коротка. Міркую собі, що триває 10 годин (судячи з опису і моєї фантазії), але за 70 годин руху про це ні разу не згадуєте більше. Схоже, й самі забули про даний факт. А між тим, навіть під дією транквілізаторів, рух в нічний час дещо відрізняється від руху вдень. Певно ж, і бурі можуть стихати-наростати у силі...
Взагалі, як на мою думку, забагато зайвої деталізації, яка йде не на користь оповіданню. Наприклад, згадка про 26 століття йде не на користь ЗД-принтеру. Невже через 500 (!!) років технологія 21 століття буде такою примітивною, що не научиться друкувати геологічне спорядження? Це тоді, коли вже зараз за допомогою ЗД-принтерів майструють будинки, безпілотники, а найближчим часом будуть друкувати органи для трансплантації?..
Уточнення щодо Сетха зайве. Воно написане виключно для читача. Іноді здається, що Автор бачить картинку, але боїться за читача — що той її не бачить, — і тоді Автор поспішає все прояснити.
Нечіткий фінал. Читач розуміє, що геологи наткнулись на щось розумне... але що з того? Якось занадто обтічно Ви цю тему закриваєте.
Геологів образили незаслужено, мені боляче за цих благородних людей, яким Ви відмовили в інтелекті:
Цитата:
Чому ж ми не подумали про такий варіант, командоре?
– Тому що ми геологи, думання не наш козир
Хоч у "Перлини" друкуй.
Ну й
моє улюблене зауваження, хоч воно мене дуже засмучує. А що Ви також вважаєте, що
український автор має писати про героя з іменем Джаспер і про віскі? Тоді для повноти картини вимірювання відстані має бути у милях, а не в кілометрах. Англо-американізуємося інтенсивніше!
Загальні враження мої такі.
Попри туман у тексті і піщані бурі, оповідання написано жваво, з гумором. Читається легко.
Успіху на конкурсі!