Обсуждение рассказа ac030 Віртуальне життя

Початок.
Є трохи незрозумілої термінології.
Непереконливий відхід від нарк.залежності. Отак просто: взяв і покинув? І одразу наповнив життя новим змістом?

Середина.
Що, все звалите на машінт?
Загалом проблема є. Їх таки забагато всюди пхають. Чорт зна чим то скінчиться... От прочитав новину, що автопілоти машин вже програмують збивати людей на дорозі -- головне аби вберегти пасажира:


Ого...

Але де Ваші люди?
Що сталось?
Як того уникнути?
І звідки така страшна зневіра...?

Перша частина, розповідь геймера. Це інший тип залежності. Не гірший, не кращий, просто інший.



А раптом закохався?



Планшет не реагує на мої пальці. Мені здається він мене ігнорить, от і хочу застерегти інших.

Гейм -- прирівнюю до нарк. Туди ж зараховую і спирт, тютюн, каву, казино...
Тобто, я таки питав про гейма.
І чи багато хто кидає пляшку, шприц і т.п. якщо раптом закохається?

Доброй ночи!

Геймер, значит. Скучно хвалит себя, сразу представляется подросток. Ок.


Я, в общем, поигрываю иногда, но тут ничего не понял.


Расстрою: день рождения пишется с маленьких букв.


Так, вот уже конфликт, уже драма!


Хороший, хоть и очевидный приём: расшатать притуплённые чувства героя стрессом.

И в общем ВНЕЗАПНО он влюбляется, но потом не менее ВНЕЗАПНО начинаются многословные диалоги между девайсами... которые это и сочинили?.. и людей больше нет?


В районе Троещина. Бредбери, ага.

Выглядит, как импровизация: накрутить как можно больше сначала вокруг игр, потом раздвигая рамки. Ну, такое.

А вот гораздо интереснее было бы прочитать стилизацию под рассказ, написанный искусственным интеллектом. Чтобы вроде всё понятно было, но нет-нет, и проскакивали бы какие-то странности, создавая жутковатое ощущение. Вот это хоррор был бы!

... воду, продукти, повітря, кінофільми, хороші книжки, секс, закоханість - все викликає залежність. Можна замістити одну залежність іншою, можна покинути і пережити синдром відміни. Але оповідання не посібник по наркології.


Отже, як підліток - підлітку. Незрозуміло, що конкретно - "не понял". Спробую вам допомогти навмання. З приводу "Лорика сегментата" зайдіть на вікіпедію, бо ссилка звідти занадто велика, адмін може насварити пальчиком за чужі ссилки. З приводу гладіуса теж. Статті є навіть в українській версії. Але мова йшла не про конкретну гру, а про вигадану автором, це ж фантастика, а не посібник по наркології і геймерським замутам.


Дуже дякую, я передам це своєму планшету.


А чому саме Троєщина? Що саме підштовхнуло Вас до подібних висновків? Чому не Позняки, не Осокорки? Щось не так з оповіданням, чи Троєщиною?


Ось бачите, маєте тему для наступного конкурсу. Ще і на Лавкрфта встигнете подати.

Початок трохи складно читати тим, хто не орієнтується в термінології ігор, проте допомагає темп цієї частини розповіді. Кінцівка привертає увагу, але стоїть, так би мовити, окремо від тексту.

+!

Щодо оформлення:

Кома зайва.

Збиває з пантелику те, що для лікарів використаний порядковий числівник, а для снайперів кількісний. Нехай тоді вже і снайперів буде "п'ятеро".

Прокачував свого персонажа.
а не купував, знає

Присягають на вірність.

Слово можливе, але краще "прокинешся".

Дуже сподобалось формулювання. Чудова фраза

Зайвий пробіл. І ще один:


Гарна абревіатура. Але, скажіть, будь ласка, а що означає у ній "К"? Чи мій недогляд, чи її образили і ніяк не позначили словом.

Сама ідея проглядається не скажу, що дуже чітко, але вона є, і те, що мені вдалося вгледіти, сподобалось.
Але частина з діалогами дещо... Вирвана. Вийшло окреме оповідання, а потім основна історія з ним і не особливо-то і зв'язана.
Виходить, що люди зникли/вимерли/емігрували на Марс, а техніка залишилася тут, обслуговує себе сама і поводить себе, як люди? Бо її так запрограмували? Збій в системі? Ні, щось дуже масово тоді. Чи то останній смартфон, що працює? Трохи заплутали, Авторе, але змусили зранку активно думати

Дякую за поправки, обов'язково виправлю.

Визнаю, винний. Правив прямо на сайті у вікні, текст залився монолітом.

Ну, то ж тато придумав.
Може краще ПШИк писати, бо ПШІ буде схоже на ППШ, треба буде подумати.

Цілком згідний. Задумувалось заради переходу розмови від одних гаджетів до інших, тому й суцільні діалоги, як натяк. А перша частина, як привід для сварки і задати спринтерський темп на старті, охолодити діалогами і ... контрольний. Після першого шоку - другий остаточний. Розтягувати фінал описами можливих руйнацій не хотілося, через структуру оповідання.

За що, власне, і боремось
Дякую за відгуки.

- Ось це добре оповідання! Дуже сподобалося, шановний авторе. Бажаємо вам вдалої гри.

- Тут я с тобой согласен, Кум Левая Голова.

Дуже вам дякую! Ні, не так. Вам дякую і Вам дякую!

Конец рассказа очень понравился, неожиданный получился. Только хотелось бы узнать от автора, какую именно планету он имел ввиду, называя безжизненной - Землю или Марс, ил же предполагались обе планеты?

Согласен с этим высказыванием, просто так нельзя перестать играть. Это я говорю, как бывший геймер. Даже любовь не заставит за один день "слезть" с игры, просто количество часов начнет постепенно снижаться, пока полностью игры не отойдут на второй план. И на это уйдет не один месяц.
Разговор между устройствами оказался неожиданным, получилось как бы два произведения. Можно было бы оставить в первой части "хлебные крошки", чтобы читатель думал, зачем были вставлены те или иные не понятные фразы. Как по мне, так было бы намного интереснее.
В целом двоякое ощущение осталось. Первая часть вообще никак не зацепила, вторая получилась очень интересной. Надо подумать над оценкой... Удачи на конкурсе!

Думаю події відбуваються на Землі. Що сталося з експедицією - на відкуп читачам.

Так про це і не йдеться. Втомився від віртуального життя, поживе трохи звичайним. Там не звучать твердження, що він не повернеться до ігор. Хто зна.
Але то ж написав комп. Що вони знають про людей?

Над цим мені доведеться поміркувати. А за підказку і відгук дякую.

От-от. Бачте. Не один я здивований.
Авторе, коли так спрощуєте "зістрибування", то заохочуєте когось "вляпатись". Бо то ніби-то не страшно...

Добре, якби хоч пояснили, як "догралось" усе людство. Може то був наслідок якоїсь психо-залежності? Може від машінтів? І треба її боятись? Але про це не бачу інфо.

І коли виправдовуєтесь, киваючи на прості фізіолоічні потреби, то це нелогічно. Вони не є психо-залежністю (крім випадків коли знову ж таки втручається психо-розлад і змушує людину 100-200-...кг ще щось їсти).